Джалаїрський султанат: відмінності між версіями

Лише у 1357 році після перемоги над Чобанідами [[Увейс I|Увейса I]], сина Хасана, вдалося відвести загрозу з півночі, а незабаром повністю знищити Чобанідів. Протягом 1364—1368 років було підкорено північний Ірак, [[Іранський Азербайджан]] та [[Держава Ширваншахів|Ширван]]. Правитель останнього — Кабус — визнав зверхність Джалаїрідів.

Слідом за цим султанат втягнувся удовге протистояння з Кара-Коюнлу на території східної [[Анатолія|Анатолії]]. Це було викликано прагнення Джалаїридів об'єднати під своєї владою усі колишні землі Хулагуїдів. Водночас вони вимушені були протистояти прагнення [[Золота Орда|Золотої Орди]] встановити свою владу в Ширвані. З середини 1370-х років вступили у протистояння з династією [[Музаффариди|Музаффаридів]], що правили у власно Персії. 1382 році прийняли титул султана.