Шкіль Андрій Васильович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 60:
 
[[31 березня]] [[2002]] року за політв'язня Андрія Шкіля віддають голоси 34150 виборців 121-го Городоцького округу. Перемога Шкіля на тодішніх [[Вибори до Верховної Ради України 2002|парламентських виборах]] супроводжується ще й його значним відривом від суперників — представників партії «[[За Єдину Україну!]]» та «[[Наша Україна|Нашої України]]». Тим часом владу в УНА-УНСО перебирають спеціально заангажовані для цієї місії особи, що призводить до її розламу на багато дрібних відгалужень, а відтак — до повного руйнування. Шкіль-парламентарій входить у [[2002]]-му до опозиційної фракції «[[Блок Юлії Тимошенко]]», стає членом партії [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]] і обирається до складу її політради. Був головою підкомітету з питань підготовки законопроектів Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
 
Активно долучався до масштабних протестних акцій «[[Повстань, Україно!]]» у 2002—2003 рр.
 
На {{ВРУ-2006+}} Андрій Шкіль займає тринадцяту позицію у виборчому списку «Блоку Юлії Тимошенко», вдруге стає народним депутатом України. Заступник голови Комітету у закордонних справах. [[12 червня]] [[2007]] року достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення [[Вибори до Верховної Ради України 2007|позачергових виборів до Верховної ради]].