Ефект Ааронова — Бома: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Did Panas (обговорення | внесок)
Did Panas (обговорення | внесок)
Рядок 17:
де <math>\varphi </math>- кут розсіювання, який вимірюється від напряму падаючої плоскої хвилі (яка описує вільну частку з імпульсом <math>\hbar \mathbf{k}</math>), а <math>\Phi_0 = 2\pi\hbar c/e -</math> [[квант магнітного потоку]] (<math>e -</math> заряд частки). Цією ж формулою описується амплітуда розсіювання зарядженої частки на соленоїді без захисного екрану в граничному випадку нескінченно тонкого соленоїду (<math>R = 0</math>) із заданим потоком <math>\Phi </math>. Ця формула несправедлива в області малих кутів, де точний розрахунок показує наявність тіні за розсіювачем, причому коефіцієнт ослаблення амплітуди падаючої плоскої хвилі рівний <math>\cos (\pi \Phi/\Phi_0) </math>.
 
Характерною особливістю розсіювання АроноваАаронова-Бома є зникнення розсіяної хвилі, якщо магнітний потік в соленоїді дорівнює цілому числу (<math>n </math>) квантів потоку <math>\Phi = n \Phi_0 </math>. В цьому випадку точна хвильова функція відрізняється від хвильової функції вільної частки лише на на калібровочний множник <math>\exp (in\phi)</math>, і таке магнітне поле не впливає на квантовий стан частки. Умова відсутності розсіювання АроноваАаронова-Бома співпадає з умовою квантування Дірака для „магнітних монополів”.
 
==Електричний ''ефект Ааронова-Бома'' ==