Європейцями Фіджі був відкритий у 1642 році (голландцем мореплавцем А. [[Тасман Абель|Тасманом]]), проте пройшло понад півтора століття, перш ніж перші європейці оселилися на цих островах. Спочатку це були селяни-каторжники, торговці, матроси з потонулих кораблів. Потім прийшли місіонери. Британський капітан [[Джеймс Кук]] висадився на островах 1774 року. Протягом 19-го століття на островах постійно велись міжплемінні війни, було поширене людожерство (канібалізм). У 1835 році розпочала діяльність перша англійська християнська місія. З 1860-х років європейці стали організовувати на Фіджі плантації бавовнику, а з 1870-х років бавовник у зв'язку із падінням цін на бавовну на світовому ринку був замінений цукровою тростиною.
[[5 червня]] [[1871]] правитель о. [[Мбау]] - вождь [[Какобау]] за підтримки британського консула став королем Фіджі. [[10 жовтня]] [[1874]] у місті [[Левука]] король Какобау і представники фіджійських верховних вождів підписали акт про передачу Великій Британії суверенітету над Фіджі. Було утворено орган, що опікувався примиренням племен і залученням робочої сили. Індусів почали вербувати на роботи у [[1879]]. Вербування тривало до [[1917]]. На початку 1950-х років число вихідців з [[Індія|Індії]] вже перевищувала чисельність корінного населення. Індійці панували в економіці, тоді як фіджійці володіли землею.
Рядок 81 ⟶ 82:
[[23 вересня]] 1966. Велика Британія надала колонії Фіджі конституцію, що значно розширила права корінного населення. На початку 1970 було підписано угоду про припинення на островах колоніального режиму та перетворення Фіджі на домініон у рамках [[Британська Співдружність|Британської Спідружності]].
[[10 жовтня]] [[1970]] Фіджі здобула незалежність від [[Англія|Англії]], тоді ж була прийнята нова конституція країни, за якою головою держави була королева Великої Британії [[Єлизавета ІІ]]. Рату Сір [[Камісесе Мара]] обраний першим прем'єр-міністром. У [[1987]] на загальних виборах владу здобула коаліція з індійською більшістю під керівництвом др. Тімосі Бавадра, який [[13 квітня]] став [[прем'єр-міністр Фіджі|прем'єр-міністром Фіджі]]. Але в цьому ж році відбулося два військових перевороти - 14 травня і 25 вересня, що їх очолив корінний фіджієць [[Сітівені Рабука]], відтак влада корінних відновилася. [[7 жовтня]] [[1987]] Фіджі була оголошена республікою і вийшла з Британської Співдружності, першим президентом країни [[5 грудня]] 1987 став [[Пеная Ганілау]]. 25 липня 1990 була утвердженазатверджена нова конституція, яка гарантувала меланезійцям паламентську парламентську більшість і був відновлений цивільний уряд на чолі з лідером військового перевороту полковником Сітівені Рабука, що стежить за державною безпекою на посаді міністра внутрішніх справ. Опозиційні партії кваліфікували нову конституцію як расистську. З країни розпочався відплив кваліфікованих індійців (близько 70 тисяч осіб) і капіталу. На загальних виборах 1992 перемогла Фіджійська політична партія створено коаліційний уряд, Рабука був названий президентом. Потім пройшли серії нових переворотів і нових виборів. Членство Фіджі в Британській Співдружності було поновлене у в жовтні [[1997 р]]. 19 травня 1999 року [[прем'єр-міністр1999]] Фіджі|прем'єр-міністром Фіджі]] вперше став етнічний індієць [[Махендра Чоудрі]], але рівно через рік - 19 травня 2000 він був скинутий заколотниками на чолі з [[Джордж Спейт|Джорджем Спейтом]]. Спейт заарештував парламент (101 депутатдепутата) і весь уряд на чолі з прем'єром, а сам оголосив себе головою парламенту і уряду. Президент Фіджі [[Камісесе Мара]] у відповідь оголосив надзвичайний стан. однак Однак військові на чолі з Байнімарамою змусили його 29 травня 2000 р. подати у відставку. 12 липня путчисти звільнили заручників, всеред них т.ч. і прем'єр-міністра Чоудрі. 17 липня 2000 новим президентом Фіджі був проголошений віце-президент [[Джозеф Ілоїло]]. 26 липня 2000 р. Спейт був зааретованийзаарештований. Останній переворот відбувся 5 грудня 2006 року. Керівник збройних сил Фіджі [[Франк Баїнімарама]] скинув прем'єр-міністра Лайсеніє Карасе і сам став керівником уряду і фактичним керівником країни.
