[[23 вересня]] 1966 р. Велика Британія надала колонії Фіджі конституцію, що значно розширила права корінного населення. На початку 1970 року було підписано угоду про припинення на островах колоніяльного колоніального режиму та перетворення Фіджі на домініон у рамках [[Британська Співдружність|Британської Спідружності]].
[[10 жовтня]] 1970 році Фіджі здобула незалежність від [[Англія|Англії]], тоді ж була прийнята нова конституція країни, за якою головою держави була королева В.Британії [[Єлизавета ІІ]]. Рату Сір [[Камісесе Мара]] обраний першим прем'єр-міністром. У [[1987]] на загальних виборах владу здобула коаліція з індійською більшістю під керівництвом др. Тімосі Бавадра, який [[13 квітня]] став [[прем'єр-міністр Фіджі|прем'єр-міністром Фіджі]]. Але в цьому ж році відбулося два військових перевороти - 14 травня і 25 вересня, що їх очолив корінний фіджієць [[Сітівені Рабука]], відтак влада корінних відновилася. [[7 жовтня]] [[1987]] Фіджі була оголошена республікою і вийшла з Британської Співдружності, першим президентом країни [[5 грудня]] 1987 р. став
[[Пеная10 Ганілаужовтня]]. [[1970]] Фіджі 25здобула липнянезалежність від 1990[[Англія|Англії]], тоді ж була утверджена прийнята нова конституція країни, за якою головою держави була королева Великої Британії [[Єлизавета ІІ]]. Рату якаСір [[Камісесе Мара]] обраний першим прем'єр-міністром. У [[1987]] на загальних виборах владу здобула коаліція з індійською більшістю під керівництвом др. Тімосі Бавадра, який [[13 квітня]] став [[прем'єр-міністр Фіджі|прем'єр-міністром Фіджі]]. Але в цьому ж році відбулося два військових перевороти - 14 травня і 25 вересня, що їх очолив корінний фіджієць [[Сітівені Рабука]], відтак влада корінних відновилася. [[7 жовтня]] [[1987]] Фіджі була оголошена республікою і вийшла з Британської Співдружності, першим президентом країни [[5 грудня]] 1987 став [[Пеная Ганілау]]. 25 липня 1990 була утверджена нова конституція, яка гарантувала меланезійцям паламентську більшість і був відновлений цивільний уряд на чолі з лідером військового перевороту полковником Сітівені Рабука, що стежить за державною безпекою на посаді міністра внутрішніх справ. Опозиційні партії кваліфікували нову конституцію як расистську. З країни розпочався відплив кваліфікованих індійців (близько 70 тисяч осіб) і капіталу. На загальних виборах 1992 перемогла Фіджійська політична партія створено коаліційний уряд, Рабука був названий президентом. Потім пройшли серії нових переворотів і нових виборів. Членство Фіджі в Британській Співдружності було поновлене у жовтні 1997 р. 19 травня 1999 року [[прем'єр-міністр Фіджі|прем'єр-міністром Фіджі]] вперше став етнічний індієць [[Махендра Чоудрі]], але рівно через рік - 19 травня 2000 він був скинутий заколотниками на чолі з [[Джордж Спейт|Джорджем Спейтом]]. Спейт заарештував парламент (101 депутат) і весь уряд на чолі з прем'єром, а сам оголосив себе головою парламенту і уряду. Президент Фіджі [[Камісесе Мара]] у відповідь оголосив надзвичайний стан. однак військові на чолі з Байнімарамою змусили його 29 травня 2000 р. подати у відставку. 12 липня путчисти звільнили заручників, в т.ч. прем'єр-міністра Чоудрі. 17 липня 2000 новим президентом Фіджі був проголошений віце-президент [[Джозеф Ілоїло]]. 26 липня 2000 р. Спейт був зааретований. Останній переворот відбувся 5 грудня 2006 року. Керівник збройних сил Фіджі [[Франк Баїнімарама]] скинув прем'єр-міністра Лайсеніє Карасе і сам став керівником уряду і фактичним керівником країни.
