Щербина Микола Федорович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Goo3 (обговорення | внесок) м вікіфікація |
Немає опису редагування |
||
Рядок 12:
Щербина вступає на юридичний факультет Харківського університету, той самий, де тоді ж, в ті самі роки навчається його земляк з Таганріжщини [[Корсун Олександр Олексійович|Олександр Корсун]], так само як і український поет [[Петренко Михайло Миколайович|Михайло Петренко]]. Бідність і нестатки не дають можливості Щербині закінчити університетського курсу і в Харкові, і він майже десять років мандрує по Україні, заробляючи собі на життя уроками для панських дітей. Разом з тим він пише поезії, як і раніше, на грецьку тематику, прославляючи волелюбні демократичні традиції давніх греків та боротьбу сучасної йому Еллади за незалежність проти турецького ярма. Микола Щербина не володіє настільки бездоганно українською мовою, аби наважитися писати свої літературні твори по-українськи, але ідеї свободи людського духу, права націй на самостійність та державність привертають до його творів увагу провідних верств тодішньої української інтелігенції. В добу імперського свавілля епохи Миколи Першого, коли «на всіх язиках все мовчить», за влучним висловом [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]], бунтарські поезії Миколи Щербини про боротьбу грецького народу за свою свободу були яскравим гаслом і для українців та звали Україну на боротьбу за власні національні права. І не даремно «Грецькі мелодії» Миколи Щербини з'являються тоді друком в українському альманасі [[Молодик (альманах)|«Молодик»]], який видавав у Харкові і Петербурзі в 1843—1844 рр. [[Бецький Іван Ігорович|Іван Бецький]]. Саме в цьому українському альманасі друкується Микола Щербина частіше за все, і саме з цього видання пішли його твори у народ.
[[Файл:Makris Dimitrios Greek Fighter.JPG|left|thumb|Клефт — грецький повстанець.]]
Так в «Молодику на 1844-й рік» була вміщена поезія Миколи Щербини «Моряк», яка оспівувала морські звитяги грецьких повстанців, так званих [[Клефти|«клефтів»]].
{{Цитата|
Не слышно на палубах песен:<br>
Эгейские волны шумят.<br>
Нам берег и душен и тесен;<br>
Суровые стражи не спят.<br>
Раскинулось небо широко,<br>
Теряются волны в дали,<br>
Отсюда уйдем мы далеко,<br>
Подальше от грешной земли<ref>[https://www.stihi.ru/2014/06/11/7802 Константин Николаев. Популярные песни ХХ века в России. 1913 год]</ref>}}
Композитор Олександр Гурильов поклав цей вірш на музику, створивши романс «Після битви», який став дуже популярним на російськім флоті в роки [[Кримська війна|Кримської війни]]. Згодом цей романс став народною піснею — «Раскинулось море широко», при чому і текст Щербини і музика Гурильова зазнали в народних вустах корінних змін, не залишивши від первинного «грецького» варіанту навіть згадки.
1849-го року Микола Щербина перебирається на життя до [[Одеса|Одеси]]. Приваблює його до цього міста, між іншим, й існування в цьому причорноморському порту численної грецької діаспори, не менш колоритної, ніж у рідному для нього Таганрозі. У цей час Щербина вже визнаний авторитет в питаннях [[Новогрецька література|новогрецької літератури]]. Потрохи він вибирається з злиднів.
| |||