Південний В'єтнам: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Економіка: доповнення, уточнення Мітка: редагування коду 2017 |
нема АД, уточнення Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 109:
Існувало кілька причин того, чому Південний В'єтнам відокремився від Північного. Перш за все, ця територія пізніше за все була приєднана до історичної в'єтнамської держави, і більшість населення тут становили не в'єтнамці, а національні меншини - [[мионги]] і [[мон-кхмерскі народності]]. У зв'язку з цим Франція відносно легко окупувала цю частину В'єтнаму в XIX столітті. У той час як [[Аннам]] (Центральний В'єтнам) і [[Тонкін]] (Північний В'єтнам) мали статус протекторатів, Південний В'єтнам (Кохінхіна) був колонією і від нього навіть обиралися депутати до французького парламенту. Тому французькі інтереси тут були сильніші, ніж в іншій частині В'єтнаму, і після закінчення Другої світової війни французи доклали всіх зусиль, щоб не допустити на цю територію партизанів з Північного В'єтнаму. У 1949 на півдні В'єтнаму була проголошена держава, формальним правителем якого був імператор Бао Дай, фактично ж у ньому управляла колоніальна адміністрація. У 1954 згідно з Женевським договором відбулося розділення В'єтнаму, при цьому близько 1 млн католиків із Північного В'єтнаму втекло на південь.
Південнов'єтнамський уряд, проте, зіткнувся з нездатністю повністю контролювати країну, на території якої боролися різні релігійні і терористичні угруповання.
Війна між Північним В'єтнамом і партизанами Південного В'єтнаму, з одного боку, проти США і уряду Південного В'єтнаму, з іншого боку, формально закінчилася в 1973 підписанням [[Паризька мирна угода (1973)|Паризьких мирних угод]], після підписання яких американські війська були виведені з Південного В'єтнаму. Але північнов'єтнамська армія в порушення цих угод продовжила ведення бойових дій з метою анексувати країну. У березні-квітні 1975 в результаті [[Весенній наступ (1975)|широкомасштабного наступу]] ця мета була досягнута. Новий уряд був повністю підконтрольний північнов'єтнамський адміністрації, і в 1976 було оголошено про «об'єднання» Південного і Північного В'єтнаму в єдину [[Соціалістична республіка В'єтнам|Соціалістичну республіку В'єтнам]].
Рядок 132:
{{main|Економіка Південного В'єтнаму}}
Південний В'єтнам мав [[Ринкова економіка|вільну ринкову економіку]] та орієнтувався на Захід. Мав власну авіакомпанію — [[Air Vietnam]]. Економіка в значній мірі трималась на американських дотаціях й наявності великої кількості американців у країні у 1961—1973 роках. Виробництво електрики збільшилося у чотирнадцять раз у 1954—1973, а промисловість збільшувало випуск продукції в середньому на 6,9% на рік<ref name="Kim">Kim, Youngmin, "[http://www.zum.de/whkmla/sp/0708/ym/ym1.html The South Vietnamese Economy During the Vietnam War, 1954-1975]"</ref>. В той же період, виробництво рису збільшилося на 203%, а кількість студентів в університетах зросло з 2,000 до 90,000<ref name="Kim"/>. Американська допомога досягла 2,3 млрд дол США в 1973 році, але знизилася до 1,1 млрд дол США в 1974 році<ref name="Wiest">Wiest, Andrew A., ''The Vietnam War, 1956-1975'', p. 80.</ref>. Інфляція зросла до 200 %, оскільки країна страждала від економічних потрясінь через зниження американської допомоги, а також зростання цін на нафту в жовтні 1973 року<ref name="Wiest"/>. «Об'єднання» В'єтнаму в 1976 році привело до введення [[Командна економіка|централізованої планової економіки]] Північного В'єтнаму на півдні. Країна не мала значного економічного прогресу протягом наступних двадцяти років. Після розпаду [[СРСР|Радянського Союзу]] і закінчення радянської допомоги, керівництво В'єтнаму погодилося з необхідністю змін. Її окупаційну армію було виведено з [[Лаос]]у та [[Камбоджа|Камбоджі]]. Потім країна ввела економічні реформи, створила ринкову економіку в середині 1990-х. Уряд, як і раніше здійснює тоталітарну колективну диктатуру під пильним контролем Комуністичної партії.
== Демографія ==
| |||