Салії: відмінності між версіями

У давній римськії релігії, Салії (/ sæliˌaɪ /, латинська вимова: [ 'sʌlɪiː]) були знані як "стрибаючі священики" (від дієслова saliō "стрибок") Марса, і були, скоріш за все введені королем Нумою Помпілієм. Це були дванадцять патриціанських юнаків, одягнені як архаїчні воїни: вишита туніка, нагрудники, короткий червоний плащ (палудаментум), меч, і голчастий головний убір що називається апекс. Вони були озброєні дванадцятьма бронзовими щитами, званих [[анкіл | анкілами]], які, як [[мікенський щит]], нагадують вісімку. Один з щитів, за легендою, впав з неба в царювання царя Нуми і одинадцять примірників були зроблені, щоб захистити справжній священний щит за порадою німфи [[Егер]], порадниці Нуми, яка передбачила, що той народ який зберігатиме щит буде панівним народом землі.

Щороку в березні салії робил хід по місту, танцювали та співали [[Carmen Saliare]]. [[Овідій]], який розповідає історію Нуми і небесного анкіла в своїх "Фастах", вважав гімни і ритуали саліїв застарілими і важкими в розумінні. Під час принципату, за указом Сенату, ім'я Августа було вставлене в пісню (10 Gestae Res). Вони закінчиували день банкетуванням. "Saliaris Cena" стало ідіомою для пишного бенкету.

Царю [[Тулла ГостілійГостіллій|Туллу Гостіллію]] приписують, встановлення іншої колегії Саліїв для виконання обітниці, яку він зробив у другій війні з Фідеянами і Веями. Цих Саліїв також було дванадцять, обиралися вони з патриціїв, і були присвячені служінню Квирину. Їх називали Collini Salii, Agonales або Agonenses.

У доповненні до міфу про анкіл, кілька інших пояснень пропонуються в грецьких і латинських джерелах щодо створення священства. Джерелами у етрусків воно приписується заснуванню королю Веїв. Саліям також приписується походження в зв'язку з [[Дардан|Дарданом]] і Самотракійськими пенатими, або Салюсом, який приїхав до Італії з Евандером і в Енеїді змагався в похоронних іграх [[АнхизАнхіз| АнхизаАнхіза]].

[[Жорж Дюмезіль]] інтерпретував ритуали саліїв, як позначення відкриття та закриття щорічного військового сезону. Відкриття збіглося з днем Березневих агоналій 19 березня, а закриття з днем [[Армілустріум]] 19 жовтня. Перша дата також згадується як день ancilia movere «рух анкіли, вихід анкіли» і другий, як ancilia condere, «день коли зберігали (або ховали) анкілу". Дюмезіль розглядає дві груп саліїв - одні, що представляють Марса, а інші - [[КвиринКвірін| КвиринаКвірина]], як діалектичне відношення, що показує взаємозалежність військових і економічних функцій в римському суспільстві.