Вікіпедія

Берестечко: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м Відкинуто редагування 91.124.51.42 (обговорення) до зробленого 194.44.222.165
Немає опису редагування
Рядок 97:
У районі Берестечка в 1916—1917 роках стояла 113-та танкова дивізія російської армії, від солдатів якої населення дізналося про зруйнування царизму і жовтневий переворот у Петрограді. Голодні, замерзлі, злі солдати відмовлялись воювати; зафіксовані випадки братання з німецькими і австро-угорськими вояками, серед них були й галицькі українці.
 
Німецько-австрійські війська увійшли до Берестечка в лютому 1918&nbsp;р. Навесні 1918&nbsp;р.&nbsp;сюди прибігли поляки. Восені цього ж року вони на центральній площі Берестечка розстріляли більше тридцяти січових стрільців. Селяни псували полякам гармати, травили отрутою солдатів, спалахнуло повстання, яке було придушене. За підтримки Антанти 25 квітня 1920 &nbsp;року розпочалася радянсько-польська війна. На Південно-Західному фронті проти армії Пілсудського воювали кіннотники Будьонного. 2 серпня 1920 р. на ділянці Боремель&nbsp;— Берестечко річку Стир форсувала 14-а кавалерійська дивізія і відбила Берестечко в поляків.<ref>«Берестечко нерушимо смердить і досі, від усіх людей несе запахом гнилого оселедця» http://www.radyvyliv.info/berestechko-nerushimo-smerdit-i-dosi-vid-usix-lyudej-nese-zapaxom-gnilogo-oseledcya.html</ref> Але після того, як частини Першої кінної армії рушили на Захід, Берестечко знову захопили тіж самі поляки. Згідно з Ризьким мирним договором 1921&nbsp;р. Західна Волинь увійшла до складу Польщі.
 
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 5 квітня 1934&nbsp;р. з міста вилучено землі сіл [[Старики (Горохівський район)|Старики]] і [[Піски (Горохівський район)|Піски]] та включені до [[Берестецька волость|сільської ґміни Берестечко]], натомість з [[Берестецька волость|сільської ґміни Берестечко]] вилучено приміські землі мешканців міста з розпарцельованого (поділеного) маєтку Нарічин і луки мешканців села [[Кутрів]] та приєднано їх до міста<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340320292 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 kwietnia 1934 r. o zmianie granic miasta Beresteczka w powiecie horochowskim, województwie wołyńskiem.] {{ref-pl}}</ref>.
 
=== Друга світова війна ===
Рядок 188:
* [[Павловський Михайло Петрович]]&nbsp;— хірург, доктор медичних наук, професор, академік;
* [[Хара Олександр Іванович]]&nbsp;— лікар, громадський діяч.
* Феодосій Манзюк ( Кость Волиняка ) -&nbsp;— письменик
 
=== Відвідували ===
Рядок 198:
* [[Рафал Лєщинський (мостиський староста)|Рафал Лещинський]]&nbsp;— староста [[корсунь-Шевченківський|корсуньський]], [[мостиська|мостиський]], батько короля Речі Посполитої [[Станіслав Лещинський|Станіслава]].<ref>''Włodzimierz Dworzaczek.'' Leszczyński Rafał h. Wieniawa (1650—1703) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972.&nbsp;— Tom XVII/1.&nbsp;— Zeszyt 72.&nbsp;— S. 141. {{ref-pl}}</ref>
* Ян Казимир ІІ- польський король
* [[Данилюк Юрій Степанович]] (1977—2015)&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017 років.
 
== Примітки ==
Рядок 204 ⟶ 205:
== Джерела ==
* {{СВ}}
* {{SgKP|I|139|Beresteczko}} &nbsp;— S. 139—140.
* {{SgKP|XV_cz.1|103|Beresteczko}} &nbsp;— S. 103—104.
* {{SgKP|XV_cz.2|732|Beresteczko}} &nbsp;— S. 732.
* {{cytuj książkę |nazwisko = Mańkiewicz| imię = Józef| autor link = | tytuł = Beresteczko 1508-1958, dokumenty, relacje, wspomnienia| wydawca =Krośnieński Dom Kultury | miejsce = Krosno| rok =2006 | strony =222 | oclc=750106651|isbn = 83-89531-07-0}}
 
Рядок 225 ⟶ 226:
[[Категорія:Берестечко| ]]
[[Категорія:Міста Волинської області]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1445]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Берестечко