Арденнська операція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м категоризація
Немає опису редагування
Рядок 25:
Союзне командування швидко перекинуло до ділянки прориву великі сили військ та авіації, [[3-тя армія (США)|3-тя американська армія]] [[22 грудня]] завдала [[контрудар]]у на [[Бастонь]]. Наступ німецьких військ було зупинено. [[1 січня]] [[1945]] німецькі війська розпочали наступ в районі [[Страсбург]]а з метою відволікання сил союзників. Хоча німців вдалося зупинити, становище на Західному фронті на початку січня залишалося напруженим. [[6 січня]] англійський прем'єр-міністр [[Вінстон Черчилль]] звернувся за допомогою до Радянського уряду. Вірний союзницьким зобов'язанням, СРСР прийшов на допомогу США та Англії. [[12 січня]] радянські війська {{Джерело?|на 8 днів раніше призначеного терміну }}перейшли в [[Східно-Пруська операція|наступ у Східній Пруссії]] і Польщі. Німецьке командування було змушене відмовитися від подальших спроб наступу на заході і почало перекидання військ звідти на радянсько-німецький фронт (з 12 по [[31 січня]] було перекинуто 7 дивізій). Німецький наступ закінчився провалом, і вермахт тільки {{Джерело?|даремно}} витратив ресурси, які могли б стати в нагоді для оборони Німеччини від вторгнення союзників.
 
У США ця операція називається — «Битва за Виступ» ({{lang-en|Battle of the Bulge}}), а у ВеликобританіїВеликій Британії — «Битва в Арденнах» ({{lang-en|Battle of Ardennes}}). У російських джерелах іноді трапляється некоректний переклад американської назви: «Битва при Бульже».
 
До кінця [[1944]] року вермахт програв практично всі битви на Західному фронті і війська антигітлерівської коаліції вже дісталися до кордонів Німеччини. На Німеччину регулярно відбувалися масовані авіанальоти союзної авіації, що руйнували її військову промисловість, інфраструктуру та міста.
Рядок 48:
Наступ німецьких військ ([[6-та танкова армія (Третій Рейх)|6-та танкова армія СС]], [[5-та танкова армія (Третій Рейх)|5-та танкова армія]] і [[7-ма армія (Третій Рейх)|7-ма польова армії]], об'єднані в [[Група армій «B»|групу армій «В»]] під командуванням фельдмаршала В. Моделя) почалося вранці [[16 грудня]] [[1944]] р., і до [[25 грудня]] німці просунулися на 90 км вглиб оборони.
 
Першою метою німців були мости через річку [[Маас (річка)|Маас]], яка відділяла [[Арденни]] від решти частини Бельгії й без захоплення яких подальший наступ було неможливим через географічні особливості місцевості. Потім вони планували наступати на Антверпен, через порт якого проходило постачання [[21-ша група армій|21-ї групи армій]] і на столицю Бельгії — [[Брюссель]]. Німецьке командування найбільше розраховувало на свою важку бронетехніку (танки [[Panzer VI Тигр|Тигр-VI]] і Тигр-VIB), на майже 5-кратну перевагу в артилерії (до 20 % артилерійського парку німців складалося з самохідних артустановок) і [[міномет]]ах, і нельотну погоду — через постійні снігопади і сильну хмарність авіація союзників кілька днів не могла діяти і це тимчасово зводило нанівець перевагу союзників у повітрі. Брак палива для бронетехніки й автотранспорту німці розраховували ліквідувати за рахунок захоплення трофейного палива у союзників на складах у містах [[Льєж]] і [[Намюр (місто)|Намюр]]. Мости через [[Маас (річка)|Маас]] оборонялися частинами [[XXX корпус (ВеликобританіяВелика Британія)|30-го британського корпусу]] й були заміновані [[сапер]]ами та готові до підриву на випадок, якщо виникне загроза їх захоплення німцями.
 
Важливим моментом, який не дозволив Німеччини провести максимальну концентрацію сил, були дії Червоної Армії на фронтах [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]]. Ось що пише з цього приводу відомий англійський історик [[Ліддел Гарт]]: «''Командири, яким було доручено вести наступ, дуже розчарувалися, коли дізналися, що вони не отримають додаткових частин підкріплення, які їм обіцяли, через загрозу ударів росіян на Сході''»