Лямбда-числення: відмінності між версіями

'''Ля́мбда-чи́слення''', або '''λ-числення'''&nbsp;— [[формальна система]], що використовується в теоретичній [[кібернетика|кібернетиці]] для дослідження визначення [[Функція (математика)|функції]], застосування функції, та [[Рекурсія|рекурсії]]. Це числення було запропоноване [[Черч Алонсо|Алонсо Черчем]] та [[Коул Кліні Стівен|Стівеном Кліні]] в [[1930-ті]] роки, як частина більшої спроби розробити базис [[математика|математики]] на основі функцій, а не [[Множина|множин]] (задля уникнення таких перешкод, як [[Парадокс Рассела]]). Однак {{Нп|Парадокс Кліні-Россера||en|Kleene–Rosser paradox}} демонструє, що лямбда-числення не здатне уникнути теоретико-множинних парадоксів. Незважаючи на це, лямбда-числення виявилось зручним інструментом в дослідженні обчислюваності функцій, та лягло в основу парадигми [[функціональне програмування|функціонального програмування]]<ref>Henk Barendregt 1997</ref>.

 

 

Ядро λ-числення ґрунтується трохи більше ніж на визначені [[змінна|змінних]], області видимості змінних та впорядкованому заміщенні змінних виразами. λ-числення є замкненою мовою, тобто, [[семантика]] мови може бути визначена на основі еквівалентності виразів (або термів) самої мови.<ref>Kluge 2005, сторінка 51.</ref>