Шараневич Ізидор Іванович: відмінності між версіями

'''Ізид́ор''' ('''Ісидо́р''') '''Шаране́вич ''' ([[16 лютого]] [[1829]], [[Козарі]], повіт Галич — [[4 грудня]] [[1901]], [[Львів]]) — український історик й громадський діяч з [[Галичина|Галичини]], педагог (учитель Перемиської і Львівської гімназій), з [[1871]] доцент, з [[1873]] — професор [[Львівський університет|Львівського Університету]]; дійсний член АН у Кракові, почесний директор Київського Університету; довголітній сеньйор [[Ставропігійський Інститут|Ставропігійського Інституту]] у [[Львів|Львові]]. Почесний член товариства «[[Просвіта]]» з [[1871]] року.

 

== Життєпис ==

Досліджував переважно історію Галицько-Волинської Руси: найбільша і довгий час найкраща праця «Історія Галицько-Володимирської Руси від найдавніших часів до року [[1453]]» ([[1863]]); його історіографічні праці «Die Hypatios-Chtonik als Quellen-Beitrag zur österreichischen Geschichte» ([[1872]]), «Kritische Blicke in die Geschichte der Karpaten-Völker» ([[1871]]) — цінний вклад в історію Галичини; розвідки про духовенство Галицької Руси, справи церкви на західно-українських землях 16 — 18 ст., про унію, східний патріархат тощо. Інші праці (українською, польською та німецькою мовами) з історії міст Галичини та про давні шляхи.

[[Файл:Sharanevych tomb.JPG|міні|праворуч|200пкс|Могила І. Шараневича, 2015]]

[[Категорія:Москвофіли]]

[[Категорія:Діячі «Просвіти»]]

[[Категорія:Уродженці Рогатинського району]]

[[Категорія:Померли у Львові]]

[[Категорія:Поховані на Личаківському цвинтарі]]