Стокгольмський арбітраж: відмінності між версіями

'''Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма '''({{lang-en|Arbitration Institute of the Stockholm Chamber of Commerce}}, відомий як '''Міжнародний арбітражний суд Стокгольма''' або '''Стокгольмський арбітраж''' - комерційний арбітражний суд, що з 1970-х років розглядає міжнародні суперечки цивільно-правового характеру (за наявності [[Арбітражне застереження|арбітражної угоди]] сторін, звідси обов'язковість виконання рішення арбітражу).

 

== Відомі справи ==

У 1990-х роках розглядалися позови швейцарської фірми [[Noga]] до Росії.

 

== Структура і регламент ==

 

До складу Правління входять 12 членів: шість шведських і шість інших іноземних експертів в галузі міжнародного арбітражу. Правління очолює Голова ([[Ульф Франке]]), а в його відсутність - один з трьох віце-Голів. Члени Правління обираються на трирічний термін і згідно з чинним регламентом ТПС можуть бути переобрані один раз.

 

Секретаріат включає три відділи, кожен з яких складається з одного юриста та одного асистента. Секретаріат очолює Генеральний секретар, яким до 1 квітня 2010 року був [[Ульф Франке]], Президент Міжнародної Федерації інститутів комерційного арбітражу і також колишній Генеральний секретар Міжнародної Ради комерційного арбітражу.

1 квітня 2010 Ульф Франке передав повноваження новому Генеральному секретарю ТПС Аннетт Магнуссон.

Аннетт Магнуссон перейшла в ТПС з адвокатського бюро Маннхеймер Свартлінг в Стокгольмі, в якому вона працювала в групі судових та арбітражних процесів. До цього вона очолювала відділ стратегічного планування та менеджмента ноу-хау в юридичній фірмі Бейкер МакКензі в Стокгольмі. З 1998 по 2005 роки обіймала посаду помічника Генерального секретаря і юриста Арбітражного Інституту Торгової палати міста Стокгольма. У 1998 році Аннетт Магнуссон отримала магістерську ступінь права в [[Стокгольмський університет|Стокгольмському університеті]], а в 1991 році - ступінь бакалавра в університеті міста [[Гетеборг]]а.

 

У 2008 році Арбітражний інститут ТПС прийняв до розгляду 176 справ, з яких 85 справ були міжнародними (тобто мали як мінімум одну сторону не з [[Швеція|Швеції]]).

 

 

== Посилання ==

 

* [http://www.sccinstitute.com/ Офіційний сайт]