Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
{{Населений пункт Казахстану
{{Значення|Петропавловськ (значення)}}
| тип = місто
{{Картка:Місто
| назва = Петропавловськ
| місцева назва = {{Lang-kk|Петропавл}}
| місцева_назва =
| прапор =
| зображення = Pogodin Theater with Karasay and Agyntay Monument.jpg
| опис прапора =
| зображення_розмір = 300px
| герб = Seal Petropavl.svg
| зображення_підпис = Театр драми ім. Погодіна
| гербопис герба = SealГерб Petropavl.svgПетропавловська
| зображення = Pogodin Theater with Karasay and Agyntay Monument.jpg
| країна = [[Казахстан]]
| зображення_розмір = <!--300px -->
| регіон = [[Північно-Казахстанська область]]
| зображення_підпис = Театр драми імені Погодіна
| район =
| область = [[північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанська]]
| засноване = [[1752]]
| район =
| магдебурзьке право =
| округ =
| населення = {{nts|208362}} особи (2014)<ref name="Етно">[http://www.stat.gov.kz/getImg?id=ESTAT081783 Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Етнодемографічний збірник Республіки Казахстан, 2014 рік] {{ref-kz}}</ref>
| адміністрація = [[петропавловська міська адміністрація|Петропавловська]]
| густота = 461,39
| засноване = [[1752]]
| агломерація =
| площаперша згадка = 451,6=
| статус =
| часовий пояс = [[UTC+6]]
| поділ =
| поштові індекси = 150001 - 150013
| населення = 201446 осіб ([[2009]]<ref>{{KAZ-census2009-1}}</ref>)
| код країни =
| кодплоща міста = 7 7152 =
| ref-площа =
| координати = <!-- {{coord|54|51|44|N|69|8|27|E|scale:30000|display=inline,title}} -->
| густота =
|lat_dir=N | lat_deg= 54| lat_min=51
| поштові індекси | lat_sec=44
| код = 7 7152
|lon_dir=E | lon_deg= 69| lon_min=8
|lat=
| lon_sec=27
|long48
| країна карта = Казахстан
|lat_dir=N | lat_deg= 54 | lat_min= 54
| розмір карти країни = 300
| lat_sec= 20
| регіон карта = Північно-Казахстанська область
|lon_dir=E | lon_deg= 69 | lon_min= 10
| розмір карти регіону= 300
| район карта | lon_sec= 40
| карта розташування1 = Казахстан Північно-Казахстанська область
| розмір карти району =
| висота =
| міста-побратими =
| деньводойма міста = =
| адресаетнікон = =
| станція =
| веб-сторінка = http://www.sko.kz
| міста-побратими =
| мер = Володимир Нікандров
| день населеного пункту =
}}
| адреса =
| веб-сторінка = http://www.sko.kz
| голова = Володимир Нікандров
| ремарки =
}}
 
{{Otheruses|Петропавловськ (значення)}}
'''Петропа́вловськ''' або '''Петропа́вль'''<ref>[http://www.vfsglobal.com/lithuania/kazakhstan/Business_Work.html Lithuania Visa Information&nbsp;— Kazakhstan]</ref> ({{Lang-kk|Петропавл}}, {{lang-ru|Петропавловск}})&nbsp;— місто в північному [[Казахстан]]і, біля кордону з [[Росія|Росією]], за 278&nbsp;км на захід від [[Омськ]]а. Населення 203,4 тис. осіб (1999). Місто було засноване в 1752 як російська [[фортеця]], поширюючм російський вплив на кочових казахських територіях. Петропавловськ був важливим центром торгівлі [[шовк]]ом і [[килим]]ами до [[Жовтнева революція|Жовтневої революції]] 1917.
 
'''Петропа́вловськ''' або '''Петропа́вль'''<ref>[http://www.vfsglobal.com/lithuania/kazakhstan/Business_Work.html Lithuania Visa Information&nbsp;— Kazakhstan]</ref> ({{Lang-kk|Петропавл}})&nbsp;— [[місто]], центр [[північно-Казахстанська область|Північно-Казахстанської області]] [[Казахстан]]у. Адміністративний центр [[петропавловська міська адміністрація|Петропавловської міської адміністрації]].
== Історія міста ==
Петропавловськ розташований у південно-західній частині [[Західно-Сибірська низовина|Західно-Сибірської низовини]], на правому березі річки [[Ішим (річка)|Ішим]], він виник в 1752&nbsp;р. як військова фортеця [[Ново-Ішимська оборонна лінія|Ново-Ішимської оборонної лінії]] Російської держави на півдні Сибіру.
 
Петропавловськ розташований у південно-західній частині [[Західно-Сибірська низовина|Західно-Сибірської низовини]], на правому березі річки [[Ішим (річка)|Ішим]].
У 1740&nbsp;рр. царський уряд схвалив проект створення нової лінії військових зміцнень, на південь від колишньої [[Ішимська оборонна лінія|Ішимської лінії]], довжиною 558&nbsp;км.&nbsp;— від урочища Зверінна Голова (на р. [[Тобол]]) до [[Омськ|Омської фортеці]] (на р. [[Іртиш]]).
 
Населення&nbsp;— 201446 осіб ([[2009]]; 203523 у [[1999]], 241360 у [[1989]]<ref>http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php</ref>).
28 лютого Сенат, обговоривши зовнішньополітичне становище, що склалася на Західно-Сибірських кордонах у зв'язку із спустошливими набігами джунгарів на кочових казахів, визнав необхідним терміново почати будівництво Ново-Ішимської оборонної лінії, відомої пізніше під назвою «Горькая».
 
== Історія ==
У червні 1752&nbsp;р. до урочища на р. Ішим рушила експедиція, що складалася з драгунів Луцького полку, піших солдатів Нотебурзького полку і батальйону Вологодського драгунського полку. Майже 2 тисячі людей. Біля невеликого бору, розташованого проти заплавного оз. [[Бабашево]], драгуни переправилися на правий берег Ішима. Два круті яри, що обмежували будівельний майданчик, виходили до Ішима і разом з урвистим берегом широкої (до 47 м) річки створювали природну перешкоду ворогові. Експедиції належало в короткий термін побудувати велике зміцнення [[Фортеця Св. Петра|святого Петра]] і два малих&nbsp;— фортеці Полуденну і Лебяж'ю, а між ними 8 редутів. Враховуючи швидке настання холодів, вирішили зміцнення будувати дерев'яні.
[[1740]] року царський уряд схвалив проект створення нової лінії військових зміцнень, на південь від колишньої Ішимської лінії, довжиною 558&nbsp;км.&nbsp;— від урочища Звірина Голова (на річці [[Тобол]]) до [[Омськ|Омської фортеці]] (на річці [[Іртиш]]). [[28 лютого]] Сенат, обговоривши зовнішньополітичне становище, що склалася на Західно-Сибірських кордонах у зв'язку із спустошливими набігами джунгарів на кочових казахів, визнав необхідним терміново почати будівництво Ново-Ішимської оборонної лінії, відомої пізніше під назвою «Гірка».
 
У червні 1752 року до урочища на річці Ішим рушила експедиція, що складалася з драгунів Луцького полку, піших солдатів Нотебурзького полку і батальйону Вологодського драгунського полку. Всього майже 2 тисячі людей. Біля невеликого бору, розташованого проти заплавного озера Бабашево, драгуни переправилися на правий берег Ішима. Два круті яри, що обмежували будівельний майданчик, виходили до Ішима і разом з урвистим берегом широкої (до 47 м) річки створювали природну перешкоду ворогові. Експедиції належало в короткий термін побудувати велике зміцнення святого Петра і два малих&nbsp;— фортеці Полуденну і Лебяж'ю, а між ними 8 редутів. Враховуючи швидке настання холодів, вирішили зміцнення будувати дерев'яні.
[[Фортеця Св. Петра|Фортеця]] на Ішимі мала форму правильного шестикутника площею біля 2-х гектарів. По кутах його на рівній відстані розташовувалися бастіони, сполучені між собою крутинами. Загальна довжина фортечної огорожі становила понад 1,3&nbsp;км. У бастіонах розміщувалися гармати, усередині фортеці&nbsp;— казарми, стайні, офіцерські будинки, гарнізонна церква, пороховий льох і ін. приміщення. Важкі роботи виснажували солдатів і козаків, також погане харчування і ранні холоди. Люди хворіли, багато хто вмирав, почастішали втечі. Казахське населення відносилося до будівництва позитивно, прагнучи встановити дружні взаємини з росіянами.
 
Фортеця на Ішимі мала форму правильного шестикутника площею біля 2-х гектарів. По кутах його на рівній відстані розташовувалися бастіони, сполучені між собою крутинами. Загальна довжина фортечної огорожі становила понад 1,3&nbsp;км. У бастіонах розміщувалися гармати, усередині фортеці&nbsp;— казарми, стайні, офіцерські будинки, гарнізонна церква, пороховий льох і інші приміщення. Важкі роботи виснажували солдатів і козаків, також погане харчування і ранні холоди. Люди хворіли, багато хто вмирав, почастішали втечі. Казахське населення відносилося до будівництва позитивно, прагнучи встановити дружні взаємини з росіянами.
На початку жовтня випав сніг і роботи були зупинені. У зміцненні залишилися окрім офіцерів 50 драгунів і 40 солдатів. У важких зимових умовах невеликий гарнізон забезпечував постійне спостереження за степом, стежив, чи не подаються сигнали лиха з довколишніх редутів. Сухарі і коржики та квас були основною їжею драгунів і солдатів. З Росією фортецю зв'язував ланцюжок поштових станцій. Навесні [[1753]]&nbsp;р. будівництво поновилося.
 
На початку жовтня випав сніг і роботи були зупинені. У зміцненні залишилися окрім офіцерів 50 драгунів і 40 солдатів. У важких зимових умовах невеликий гарнізон забезпечував постійне спостереження за степом, стежив, чи не подаються сигнали лиха з довколишніх редутів. Сухарі і коржики та квас були основною їжею драгунів і солдатів. З Росією фортецю зв'язував ланцюжок поштових станцій. Навесні [[1753]] року будівництво поновилося.
Потреба у хлібі й фуражі сприяла заселенню селянами земель довкола фортеці. Солдати і драгуни теж мали право будувати власні будинки поза фортецею. Найзручнішим місцем для цього було Підгір'я. Поступово тут, тіснившись до річки, зростали вулиці. З метою безпеки передмістя було обнесено огорожею. В'їзд і виїзд з нього охоронявся спеціальними караулами. У 1759&nbsp;р. у фортеці відкрилася перша школа для солдатських дітей.
 
Потреба у хлібі й фуражі сприяла заселенню селянами земель довкола фортеці. Солдати і драгуни теж мали право будувати власні будинки поза фортецею. Найзручнішим місцем для цього було Підгір'я. Поступово тут, тіснившись до річки, зростали вулиці. З метою безпеки передмістя було обнесено огорожею. В'їзд і виїзд з нього охоронявся спеціальними караулами. [[1759]] року у фортеці відкрилася перша школа для солдатських дітей.
Як і інші укріплені пункти в Сибіру, фортеця св. Петра і Павла посилювалася у військовому відношенні: збільшувався гарнізон, дерев'яні стіни і бастіони замінювали земляними. Перебудовані казарми, споруджений «посольський будинок» для прийому представників Коканду. По вказівці Сенату для робіт використовувалися колодники, засланці до Сибіру на каторгу (до 100—300). У 1772&nbsp;р. при фортеці були вже два передмістя: нагірна частина і підгір'я. Зростав купецький прошарок, оскільки фортеця ставала великим політичним і економічним центром Приішим'я. Тут сходилися торгові шляхи з Росії і Середньої Азії.
 
Як і інші укріплені пункти Сибіру, фортеця св. Петра і Павла посилювалася у військовому відношенні: збільшувався гарнізон, дерев'яні стіни і бастіони замінювали земляними. Перебудовані казарми, споруджений «посольський будинок» для прийому представників [[Коканд]]у. По вказівці Сенату для робіт використовувалися колодники, засланці до Сибіру на каторгу (до 100—300). У 1772&nbsp;р. при фортеці були вже два передмістя: нагірна частина і підгір'я. Зростав купецький прошарок, оскільки фортеця ставала великим політичним і економічним центром Приішим'я. Тут сходилися торгові шляхи з Росії і Середньої Азії.
 
[[Файл:petropavl mosque.jpg|thumb|200px|Мечеть у Петропавловську]]
 
Для зв'язку мешканців з лівобережжям Ішима в1781 1781&nbsp;р.року на місці поромної переправи було побудовано міст. У 1784&nbsp;р. року почалося будівництво [[мечеть|мечеті]]. У XIX столітті, зберігаючи своє військово-стратегічне значення, місто перетворилося на центр торгово-економічних зв'язків і духовних контактів казахів та росіян. Під час війни з Наполеоном городяни і селяни двічі відправляли рекрутів і добровільно пожертвували на захист вітчизни близько 30 тис. крб. 1815 року побудовано Покровську церкву.
 
Герб повітового міста Петропавловська Тобольської губернії було затверджено [[7 вересня]] [[1842]] роки (законом №&nbsp;16351). У верхній половині щита герб Тобольський, у нижній «в срібному полі на горі верблюд, пов'ючений двома пакунками напереваги і ведений за мотузок азіатцем». [[11 травня]] 1849 року спалахнула пожежа, що знищила 450 будинків. Після цього почалася нова забудова за планом, затвердженим царем. Автором плану був архітектор Черненко, який не врахував особливостей [[ґрунт]]ів і [[рельєф]]у, тому Підгір'я не раз тонуло у весняні паводки.
У XIX столітті, зберігаючи своє військово-стратегічне значення, місто перетворилося на центр торгово-економічних зв'язків і духовних контактів казахів та росіян. Під час війни з Наполеоном городяни і селяни двічі відправляли рекрутів і добровільно пожертвували на захист вітчизни близько 30 тис. крб.
 
== Господарство ==
1815&nbsp;р. побудовано Покровську церкву.
У місті розвинені машинобудування і металообробка, основні заводи: машинобудівний, малолітражних двигунів, виконавчих механізмів, ізоляційних матеріалів. До найбільших підприємств міста належить м'ясокомбінат (другий у країні після Семипалатинського), є мелькомбінат, молочний, шкіряні заводи і інше виробництво швацьких виробів, взуття, будматеріалів.
 
Герб повітового міста Петропавловська (Тобольської губернії) затверджено 7 вересня 1842 роки (законом №&nbsp;16351): У верхній половині щита герб Тобольський. У ніжній «в срібному полі на горі верблюд, пов'ючений двома пакунками напереваги і ведений за мотузок азіатцем».
 
11 травня 1849&nbsp;р. спалахнула пожежа, що знищила 450 будинків. Після цього почалася нова забудова за планом, затвердженим царем. Автором плану був архітектор Черненко, який не врахував особливостей [[ґрунт]]ів і [[рельєф]]у, тому Підгір'я не раз тонуло у весняні паводки.
 
== Населення ==
{{Demography 6col|510px|[[1897]]|[[1910]]|[[1989]]<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/sng89_reg2.php Перепис населення СРСР 1989 року] {{ref-ru}}</ref>|[[2010]]|[[2012]]|[[2014]]<ref name="Етно"/>
|{{nts|20014}}|{{збільшення}}{{nts|37937}}|{{збільшення}}{{nts|241360}}|{{зменшення}}{{nts|204333}}|{{збільшення}}{{nts|205000}}|{{збільшення}}{{nts|208362}}}}
 
== Промисловість ==
Розвинені машинобудування і металообробка, основні заводи: машинобудівний, малолітражних двигунів, виконавчих механізмів, ізоляційних матеріалів. До найбільших підприємств міста належить м'ясокомбінат (другий у країні після Семипалатинського), є мелькомбінат, молочний, шкіряні заводи і інше виробництво швацьких виробів, взуття, будматеріалів.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* {{Карта|N-42-43}}
 
== Посилання ==
* [http://wikimapia.org/#lang=uk&lat=54.883125&lon=69.166145&z=12&m=b&show=/278462/uk/ На Вікімапії]
* [http://www.sko.kz Official website]
* [http://www.petropavl.kz/ Informal website]
* [http://www.topix.com/kz/petropavlovsk Petropavlovsk local News in English]
 
{{петропавловськ}}
{{Kazakhstan-geo-stub}}
{{північно-Казахстанська область}}
{{Населені пункти Північно-Казахстанської області}}
{{казахстан-доробити}}
 
[[Категорія:Населені пункти Петропавловської міської адміністрації]]
[[Категорія:Міста Північно-Казахстанської області]]
[[Категорія:Обласні центри Казахстану]]
[[Категорія:Міста Казахстану]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1752]]