Феофан Грек: відмінності між версіями

'''Феофан Грек''' (близько [[1337]] — після [[1405]]) — [[Візантія|візантійський]] [[художник]], один з найвизначніших митців середньовічного іконопису. НаУ РусіМосковії майстерність його високо цінували і називали філософом. Феофан Грек заснував у [[Москва|Москві]] свою школу, серед учнів якої був [[Андрій Рубльов]].

До РусіНовгородської землі Феофан Грек прибув близько [[1370]] року вже зрілим митцем, імовірно разом із митрополитом Київським [[Кипріан|Кіпріаном]], він оселився у [[Новгород]]і. [[1378]] року почав роботу над розписом церкви[[ Спас на Іллінє вулиці| Спаса на Іллінє вулиці]]. Найграндіознішим зображенням у храмі є погруднє зображення Спаса Вседержителя у куполі. Крім [[купол]]а Феофан розписав [[Барабан (архітектура)|барабан]] фігурами праотців і [[Ілля (пророк)|пророків Іллі]] та [[Іван Хреститель|Іоанна Предтечі]]. До нас дійшли також розписи [[Абсида|абсиди]] — фрагменти чину святителів та [[Євхаристія|Євхаристії]], частина фігури Богородиці на південному [[вівтар]]ному стовпі, «Водохреща», «Різдво Христове», «[[Стрітення]]», «Проповідь Христа апостолам» і «Сходження до аду» на [[склепіння|склепінні]] і стінах, що до нього примикають. Найкраще збереглись фрески Троїцького приділу. Це орнамент, фронтальні фігури святих, напівфігура «Знамення» із майбутніми ангелами, престол із фігурами чотирьох [[святитель|святителів]], які підходять до нього, у верхній частині стіни — [[Стовпник]]и, старозаповітна «Трійця», медальйони із [[Іваном Лествичник|Іваном Лествичником]], Агафоном, Акакієм та Постать [[Макарій Єгипетський|Макарія Єгипетського]].