Феофан Грек: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
Грег ніколи не відвідував Русь.
Рядок 25:
[[Файл:Богоматерь Донская.jpg|міні|180пкс|''Донська Богоматір'']]
 
'''Феофан Грек''' (близько [[1337]] — після [[1405]]) — [[Візантія|візантійський]] [[художник]], один з найвизначніших митців середньовічного іконопису. НаУ РусіМосковії майстерність його високо цінували і називали філософом. Феофан Грек заснував у [[Москва|Москві]] свою школу, серед учнів якої був [[Андрій Рубльов]].
 
== Візантія ==
Рядок 32:
Його не можна плутати із іншим візантійським іконописцем [[Феофан Стрелітзас Бафа|Феофаном Критянином]].<ref>http://www.pravoslavieto.com/history/14/1330_Teofan_Grek/index.htm#3</ref> Художник працював у [[Константинополь|Константинополі]], [[Халкідон]]і (передмістя Константинополя), генуезьких [[Галата|Галаті]] та [[кафа|Кафі]].
 
== Новгородська земля ==
== Русь ==
=== Новгород ===
До РусіНовгородської землі Феофан Грек прибув близько [[1370]] року вже зрілим митцем, імовірно разом із митрополитом Київським [[Кипріан|Кіпріаном]], він оселився у [[Новгород]]і. [[1378]] року почав роботу над розписом церкви[[ Спас на Іллінє вулиці| Спаса на Іллінє вулиці]]. Найграндіознішим зображенням у храмі є погруднє зображення Спаса Вседержителя у куполі. Крім [[купол]]а Феофан розписав [[Барабан (архітектура)|барабан]] фігурами праотців і [[Ілля (пророк)|пророків Іллі]] та [[Іван Хреститель|Іоанна Предтечі]]. До нас дійшли також розписи [[Абсида|абсиди]]&nbsp;— фрагменти чину святителів та [[Євхаристія|Євхаристії]], частина фігури Богородиці на південному [[вівтар]]ному стовпі, «Водохреща», «Різдво Христове», «[[Стрітення]]», «Проповідь Христа апостолам» і «Сходження до аду» на [[склепіння|склепінні]] і стінах, що до нього примикають. Найкраще збереглись фрески Троїцького приділу. Це орнамент, фронтальні фігури святих, напівфігура «Знамення» із майбутніми ангелами, престол із фігурами чотирьох [[святитель|святителів]], які підходять до нього, у верхній частині стіни&nbsp;— [[Стовпник]]и, старозаповітна «Трійця», медальйони із [[Іваном Лествичник|Іваном Лествичником]], Агафоном, Акакієм та Постать [[Макарій Єгипетський|Макарія Єгипетського]].
 
Феофан Грек залишив вагомий внесок у новгородському мистецтві, зокрема, майстри, які сповідували той самий світогляд і сприйняли частково манеру майстра, розписали церкви Успіння Богородиці на Волотовому полі та церкву [[Теодор Стратилат|Феодора Стратилата]]. Живопис у цих храмах нагадує фрески церкви Спаса на Ілліні своєю вільної манерою, принципом побудови композицій і вибором кольорів. Пам'ять про Феофана Грека залишилася і в новгородських іконах — в іконі «Вітчизна» (14 століття) присутні [[серафим]]и, скопійовані з фресок церкви Спаса на Ілліні, у клеймі «Трійця» — іконі 15 століття — простежуються паралелі із «Трійцею» Феофана, а також в кількох інших творах. Також вплив Феофана видно і в Новгородській книжковій графіці, в оформленні таких рукописів як «Псалтир Івана Грозного» (останнє десятиліття 14 століття) і «Погодинскому Пролозі» (друга половина 14 століття).