Ґабріель Сільніцький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 12:
|дата народження =<!-- дд.мм.рррр без шаблонів -->
|місце народження =
|дата смерті =<!--дд.мм.рррр--> середина 1681
|місце смерті =
|причина смерті =
Рядок 20:
|громадянство = [[Річ Посполита]]
|національність = поляк
|Alma_mater =
|відомий_(відома) =
|суспільний_стан = шляхтич
|рід_діяльності = військовик, [[урядник]]
|титул =
|посада = [[каштелян]] [[сяноцькі каштеляни|сяноцький]] (номінація анульована), чернігівський, [[каштеляни Кам'янця-Подільського|кам'янецький]], [[ловчий]] [[львів]]ський, [[стольник]] подільський, [[буцнів]]ський староста
Рядок 49 ⟶ 48:
|примітки =
}}
'''Ґабріель''' ('''Стефан''')<ref name="Н6">Narol…&nbsp;— S. 916.</ref> '''Сільніцький''' гербу [[Єліта (герб)|Єліта]] ({{lang-pl|Gabriel Silnicki}}; {{пом}}? — перед [[16 серпня]] [[1681]])&nbsp;— польський [[шляхтич]], військовик, [[урядник]] Речі Посполитої, [[дипломат]], представник роду [[Сільніцькі|Сільніцьких]]. Делегат короля [[Міхал Корибут Вишневецький|Міхала Вишневецького]] для перемовин з турками, після яких було підписано [[Бучацький мирний договір]].
 
== Життєпис ==
Дата народження невідома.{{efn|Вказана на його сторінці в Генеалогії Марека Міняковського дата близько 1640 року виглядає хибною}} Походив з родини, щопредставники якої мешкали у Краківському воєводстві, а частина<ref name="КН 107">''[[Каспер Несецький|Niesiecki K]].'' [http://polona.pl/item/178471/57/ Korona polska przy Złotey Wolnocśi Starożytnemi Wszystkich Kathedr…]&nbsp;— T. 4.&nbsp;— S. 107.</ref> осіла в [[Галичина|Галичині]] та на [[Поділля|Поділлі]].
 
Змолоду служив у коронному війську. Близько 1640 року був товаришем однієї з [[Корогва (підрозділ)|корогв]] коронного компуту. Очевидно, служив у складі роти [[Ян Собіпан Замойський|Яна Собіпана Замойського]]. Певне, під Корсунем у 1648 році потрапив у татарський полон; у рамках обміну полоненими його привезли до [[Хотин]]а, де весною 1649-го звільнили. Брав участь в [[облога Збаража|облозі Збаража]], Берестецькій битві. У 1651 році став [[поручник]]ом гусарської корогви Яна Собіпана Замойського, в її складі брав участь у битві під Жванцем, військових діях в Україні у 1654—1655 під командуванням [[великий коронний гетьман|великого коронного гетьмана]] [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава «Ревери» Потоцького]]. Брав участь у битвах під Охматовом, Городком у 1655 році.
 
У 1667 році:
Рядок 64 ⟶ 63:
На початку вересня 1672 втратив частину відділку у сутичці з татарами. Десь тоді король призначив його комісаром для перемовин з Селім-Ґераєм та султаном Мехмедом IV. 26 жовтня разом з іншими комісарами спостерігав вихід шляхти з Кам'янця.
 
Під час коронаційного сейму Яна ІІІ Собеського 3 березня 1676 отримав номінацію на посаду кам'янецького каштеляна.<ref>''[[Мирослав Нагельський|Nagielski M]].'' Silnicki Gabriel h. Jelita (zm.1681)…&nbsp;— S. 492—496.</ref>
 
Уряди (посади): [[каштелян]] чернігівський, [[каштеляни Кам'янця-Подільського|кам'янецький]], [[ловчий]] [[львів]]ський, [[стольник]] подільський.<ref>''Janas E., Kłaczewski W., [[Януш Куртика|Kurtyka J.]], Sochacka A.'' (opracowali). Urzędnicy podolscy…&nbsp;— S. 136.</ref> [[Буцнів]]ський староста.<ref>Bucniów…&nbsp;— S. 254.</ref> Полковник війська С. «Р.» Потоцького у 1661—1667 роках.
 
Помер переду середині 1681 року, до [[16 серпня]]: [[1681]] (того дня сини у Львові уклали між собою угоду щодо поділу спадку батька).
 
=== Маєтності, фундації ===
Посідав понад 20 королівщин, головно у Краківському та [[Руське воєводство|Руському воєводствах]] (від 1661 Дубовець у Теребовельському повіті, від 1662&nbsp;— посідання, з 1667 отримав королівські села [[Пуків]] {{lang-pl|Dubrniow}} у Галицькому повіті у [[дідич]]ну власність). [[Володийовський Юрій|Юрій Володийовський]] придбав у Сільніцького маєткимаєтності ув селах [[Блищанівка]], [[Шатава]], [[Михайлівка (Дунаєвецький район)|Михайлівка]].<ref>{{SgKP|XV_cz.1|167|Błyszczanówka}}</ref>
 
30 травня 1665 люблінський воєвода [[Ян Тарло (значення)|Ян Тарло]] відступив<ref>«цедував», {{lang-pl|cedował}}</ref> йому [[БуцнівБуцнівське староство]]ське староство[[Буцнів|Буцневі]] значні суми вклав у зміцнення замку) та королівщину [[Лошнів]]. У 1668 році поновив цю «цесію», також переказав інші 13 сіл-королівщин у Теребовельському повіті. У 1670 році «цедував» [[Буцнівське староство]] сину Янові Стефанові, у 1666—1670 роках сину Миколаю Нікодему відступив села [[Болотня]], Леснівка та {{lang-pl|Slonie}} в Руському воєводстві. Мав також королівщини Мідяків та [[Крупець]] ([[Белзьке воєводство]]). Дідичні маєткимаєтності були на Поділлі та в РусьомуРуському воєводстві (зокрема, [[Стратин]], для якого отримав привілей на ярмарок і торги від короля М. К. Вишневецького 1671 року).
 
НадавЗаписав [[фундуш]] для монастиря ордену [[боніфратри|боніфратрів]] в [[Церкви Кам'янця-Подільського|Кам'янці на Поділлі]], його затвердив сейм 1667 року.
 
=== Сім'я ===
Перша дружина&nbsp;— Анна з [[Йордани|Йорданів]], вдова королівського (ЙКМ) ротмістра Анджея Моравця та подільського земського судді Героніма Конажевського ({{lang-pl|Hieronim Konarzewski}}). Шлюб уклали 1661 року. Діти:
* [[Ян Стефан Сільніцький|Ян Стефан]], дружина&nbsp;— представниця роду [[Дружбичі]]в, донька [[белз]]ького [[підкоморій|підкоморія]], завдяки шлюбу отримав як віно містечко [[Наріль]].<ref name="Н6"/>
* Миколай Нікодем
* Катажина&nbsp;— дружина [[овруч|овруцького]] [[Староста|старости]] [[Францішек Потоцький (овруцький староста)|Францішека Потоцького]] гербу [[Любич (герб)|Любич]].
 
Друга дружина&nbsp;— Анна Констанція з [[Харленські|Харленських]], удова князя Костянтина Пузини і [[Ян Францішек Любовецький|Францішека ЛюбовіцькогоЛюбовецького]]. Відомостей про дітей немає.<ref>''Nagielski M.'' Silnicki Gabriel…&nbsp;— S. 495.</ref>
 
== Зауваги ==
Рядок 94 ⟶ 93:
* {{SgKP|XV_cz.1|254|Bucniów}}&nbsp;— S. 254. {{ref-pl}}
* ''Janas E., Kłaczewski W., [[Януш Куртика|Kurtyka J.]], Sochacka A.'' (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków.&nbsp;— Kórnik&nbsp;: Biblioteka Kórnicka, 1998.&nbsp;— 243 s.&nbsp;— S. 71.&nbsp;— ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. {{ref-pl}}
* ''[[Мирослав Нагельський|Nagielski M]].'' Silnicki Gabriel h. Jelita (zm. 1681) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1997.&nbsp;— T. XXXVII/…, zeszyt ….&nbsp;— S. 492—496. {{ref-pl}}
* {{SgKP|VI|916|Narol}}&nbsp;— S. 916. {{ref-pl}}
* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K]].'' [http://polona.pl/item/178471/57/ Korona polska przy Złotey Wolnocśi Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…]&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1743.&nbsp;— T. 4.&nbsp;— 820 s.&nbsp;— S. 107—108. {{ref-pl}}