Народний хор: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
A1 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
A1 (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 2:
'''Народний хор''' - особливий тип хору, що відрізняється від академічних та церковних хорів манерою співу. Особливістю цієї манери є спів на горлі, завдяки якому досягається особливий, відкритий і яскравий тембр звуку. Найбільшої характерності цей тембр досягає в жіночих пратіях при звучанні на ''Forte''.
Базою для становлення народних хорів були самодіяльні хорові колективи дореволюційної Росії початку 20 ст. Основоположником "народного співу" можна вважати російського збирача та виконавця народних пісень Митрофана Єфимовича Пятницького(1884-1927), який організував в 1910 р. організовує власний хоровий колектив, до якого входили селяни Воронезької, Смоленської та Рязанської губерній. В репертуарі хору - селянські обрядові пісні - трудові, ігрові і т.п. В 1918 році хор Пятницького отирмує високу оцінку [[Ленін Володимир Ілліч|В.І.Леніна]], який також наголосив на необхідності розширення його роботи. Високої оцінки хор П'ятницького удостоївся також і від [[Сталін Йосиф|Й.В.Сталіна]], що стало вирішальним для подальшого розвитку колективу в [[СРСР]].
Після смерті Пятницького (1927), колектив отримує його ім'я, з 1937 - входить до складу Московської державної філармонії, з 1968 -
▲Після смерті Пятницького (1927), колектив отримує його ім'я, з 1937 - входить до складу Московської державної філармонії, з 1968 - має статус академічного. Репертуар хору поповнується піснями про Леніна, Сталіна, народні пісні поступово витісняються обробками народних пісень радянських композиторів. При хорі утворюється також оркестр народних інструментів. За взірцем хору ім.Пятницького створюються хорові колективи в різних містах Росії, а пізніше в союзних республіках.
[[image:Loudspeaker.png]] [[Медіа:Stalin10.ogg|Величальная Й. В. Сталину]](2158KB) - виконує хор Пятницького .
Рядок 11 ⟶ 12:
В Україні перший народний хор був створений [[Верьовка Григорій Гурійович|Г.Верьовкою]] в 1943 р., (з 1965 - Заслужений академічний народний хор ім.Верьовки, нині - [http://www.veryovka.kiev.ua/ Національний заслужений академічний народний хор України ім.Верьовки]). До репертуару хору увійшли обробки народних пісень, комуністичні пісні (автором багатьох із них був сам Г.Верьовка). Пізніше, також твори сучасних українських композиторів (напр. Фольк-опера-балет "Цвіт папороті" [[Станкович Євген|Є.Станковича]]).
[[image:Loudspeaker.png]][[Медіа:33CM-03367_(1).ogg|Я славлю Партію]]
В 1980-х—2000-х роках із відродженням інтересу до глибинних пластів українського фольклору, творчість народних хорів піддається критиці з боку провідних українських фольклористів. Підставою для критики є головним чином відхід народних хорів від традицій народного музикування, зокрема заміна народних пісень їх обробками, суттєва відмінність манери співу народних хорів від народної, що в загальному підсумку приводить до втрати неповторного колориту української народної пісні в її первинному вигляді. Поглибленний інтерес до особливостей побутування та виконання народної пісні став поштовхом до виникнення т.зв. "автентичних" фольклорних ансамблів ([http://www.pisni.org.ua/hview.php?id=389 "Древо"], пізніше - "Володар", "Божичі", "Буття" та ін.), що мають на меті відтворити український музичній фольклор в його справжній, "автентичній" манері.
Разом з тим, народні хори продовжують свою творчу діяльність, мистецтво "народного" співу вивчають в Інституті Мистецтв при КНУКіМ та інших музичних навчальних закладах.
| |||