Діатессарон: відмінності між версіями

'''Діатессарон''' ([[Давньогрецька мова|дав.-гр.]] Διὰ τεσσάρων, дослівно: «через чотири»<ref>Мецгер, 2001, с. 115</ref>, [[Сирійська мова|сир.]] ܐܘܢܓܠܝܘܢ ܕܡܚܠܛܐ, Ewangeliyôn Damhalltê&nbsp;— «Євангелія змішаних [читань]»),&nbsp;— назва [[Євангеліє|євангельської]] гармонії, складеної в останній третині II століття [[Татіан]]ом, мабуть, у [[Рим]]і. Представляв собою єдине оповідання про [[Ісус Христос|Ісуса Христа]], складене на основі хронологічної канви [[Євангеліє від Івана|Євангелії від Івана]], з додаванням матеріалу інших [[Синоптичні Євангелії|синоптичних Євангелій]] і, ймовірно, [[Апокрифічна література|апокрифів]] («Євангеліє Євреїв»), виключаючи при цьому повтори і узгоджуючи паралельні місця. Діатессарон набув значного поширення по всьому християнському світі; до V століття він був стандартним текстом [[Сирійська православна церква|Сирійської церкви]], і використовувався ще кілька століть потому. Імовірно, перші переклади Євангелія на сирійський, латинський і вірменська мови були зроблені саме з Діатессарону; в Європі євангельські гармонії створювалися і переписувалися аж до початку XV століття. Однак, в силу ряду причин, оригінальний текст Діатессарону не зберігся, єдиний короткий фрагмент (14 рядків грецького тексту) III століття виявлений при розкопках 1933 року в [[Дура-Европос]]. Свідоцтва Діатессарону найкраще збереглися на Сході (арабський, вірменський та перський переклади із сирійської мови). Західна латинська традиція, імовірно, також зберегла деякі Татіанові читання.

У 1933 при розкопках міського валу [[Дура-Европос]] професором [[Єльський університет|Єльського університету]] К. Хопкінсом був випадково знайдений обривок пергаменту площею близько 4 квадратних дюймів (26 см²), на одній стороні якого містилося 15 рядків більш-менш збереженого грецького тексту, 14 з них піддавалися прочитанню. Він був досить швидко ідентифікованийопізнаний як фрагментчастина саме Діатессарону і точно датований: вал був споруджений в [[254 році]], місто впало під натиском персів у 256—257 роках256-257; отже, фрагмент з Дура-Европос відстояв від оригінальноїпервинної версії Татіана не більше ніж на 80 років [20]. Фрагмент був ототожнений іта виданий Карлом Крелінгом у 1935 році і перевиданий в працях археологічної експедиції, що вийшли в 1959 році [21]. Крелінг вважав, що пергаментний сувій, залишком якого був знайдений фрагмент, використовувався при богослужіннях, і був переписаний приблизно до часу спорудження в Дура-Европос церкви, тобто між 225—235 роками225-235; ідентифікаціяОпізнання та датування було одностайно прийнята вченим світом [22].

Ліва сторона фрагмента пошкоджена, втрачено по 6-7 букв у кожному рядку. Велика частина змісту, однак, реконструювалася з великою впевненістю: це був фрагмент, в якому Йосип Ариматейський клопотав про видачу тіла розп'ятого Христа. Виявилося, що це було гармонійне поєднання наступних біблійних текстів: [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%3AIvan_Ohienko_Bible.djvu/1234 Мт. 27: 56-58], [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%3AIvan_Ohienko_Bible.djvu/1262 Мк. 15: 40-42], [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%3AIvan_Ohienko_Bible.djvu/1309 Лк. 23: 49-51], [https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0%3AIvan_Ohienko_Bible.djvu/1344 Ів. 19:38] [6]. Найбільш примітною особливістю цього тексту є фраза на самому початку фрагмента про «дружин тих, що слідували за Ісусом» із Галілеї, відповідностей якої немає в жодному грецькому рукописі, але вони є в палестино-сирійському лекціонарії іта старолатинському тексті КольбертінскогоКольбертінського кодексу [23].