|
== Зміст ==
Новела співзвучна з романом [[Замок (роман)|«Замок»]]. Точнодослідженням такий [[феномен]]феномену влади, тількиякий теперу новелі укладенийвтілено в садибіобразі всадиби, чиїу ворота укої постукала (або навіть НЕ постукала) сестра головного героя. Тут влада жорстока, закони її суворі, а будь-яке порушення миттєво несе за собою суворе покарання. Будь-яка дрібниця (як стукіт у ворота) може стати порушенням закону. У творі яскраво виражений страх народу перед неписаними законами влади. Суворість цієї системи душить людину. Навіть повітря стає схожим на тюремне. [[Анотація|Анотацією]]Ще однією з проблем твору можна вважати оманливість упереджень і нерозважливість ву здійсненні дрібних вчинків.
Одного спекотного дня брат та сестра поверталися додому. Але раптово дівчина ні з того ні з сього постукала ву ворота, але, як здалося головному герою, можливо, вона навіть і не робила цього. Поряд знаходилося село, і коли вони тільки підійшли до першого будинку, то звідусіль з'явилися люди, які почали їм кивати. Цей жест був незрозумілим. Вони наче ій вітались, але ій застерігали довід чогось. Чомусь всі люди були налякані і говорили про те, що його та сестру покарають, що зараз же почнеться слідство. Як головний герой не намагався б пояснити те, що його сетра зробила, або і не зробила зовсім — неможливонічого не зміг довести, люди дотримувались своєї думки.
Незабаром удо воріт воротапід'їхали заїхали вершники, але, невстигнувшине встигнувши навіть сховатьсязаїхати у дворіна подвір'я садиби, вони відразу з повернули до сестри та брата. Головний герой вмовив свою сестру піти, щоб самому розібратися в ситуації. НаДо відсутністьвідсутності сестри вершники віднеслисьпоставилися байдуже, бо, скоріше всьогоза все, їм потрібен був саме він. Йому запропонували ввійти в селянську світлицю. Вагаючись, він все-таки погодився. Чоловік вважав, що його, як міщанина, відразу виділять серед натовпу і відпустять. Але суддя зустрів його зі словами: «Ось кого мені по-справжньому шкода». При цьому він скоріше мав на увазі не нинішнє його положення, а те, що чекає йогона нього в майбутньому. Він зайшов в своюу кімнату, яка була скоріше всьогобільше схожа не на селянську світлицю, а на тюремну камеру.
ЄдинеЄдиним питанняпитанням, яке крутилося в його голові, було: «Вдихну я коли-небудь інше повітря, крім тюремного?»
== Герої ==
|
