Діатессарон: відмінності між версіями

'''Діатессарон''' ([[Давньогрецька мова|дав.-гр.]] Διὰ τεσσάρων, дослівно: «через чотири»<ref>Мецгер, 2001, с. 115</ref>, [[Сирійська мова|сир.]] ܐܘܢܓܠܝܘܢ ܕܡܚܠܛܐ, Ewangeliyôn Damhalltê&nbsp;— «Євангелія змішаних [читань]»),&nbsp;— назва [[Євангеліє|євангельської]] гармонії, складеної в останній третині II століття [[Татіан]]ом, мабуть, у [[Рим]]і. Представляв собою єдине оповідання про [[Ісус Христос|Ісуса Христа]], складене на основі хронологічної канви [[Євангеліє від Івана|Євангелії від Івана]], з додаванням матеріалу інших [[Синоптичні Євангелії|синоптичних Євангелій]] і, ймовірно, [[Апокрифічна література|апокрифів]] («Євангеліє Євреїв»), виключаючи при цьому повтори і узгоджуючи паралельні місця. Діатессарон набув значного поширення по всьому християнському світі; до V століття він був стандартним текстом [[Сирійська православна церква|Сирійської церкви]], і використовувався ще кілька століть потому. Імовірно, перші переклади Євангелія на сирійський, латинський і вірменська мови були зроблені саме з Діатессарону; в Європі євангельські гармонії створювалися і переписувалися аж до початку XV століття. Однак, в силу ряду причин, оригінальний текст Діатессарону не зберігся, єдиний короткий фрагмент (14 рядків грецького тексту) III століття виявлений при розкопках 1933 року в [[Дура-Европос]]. Свідоцтва Діатессарону найкраще збереглися на Сході (арабський, вірменський та персидськийперський переклади із сирійської мови). Західна латинська традиція, імовірно, також зберегла деякі Татіанові читання.

У 1933 році при розкопках міського валу [[Дура-Европос]] професором [[Єльський університет|Єльського університету]] К. Хопкінсом був випадково знайдений обривок пергаменту площею близько 4 квадратних дюймів (26 см), на одній стороні якого містилося 15 рядків більш-менш збереженого грецького тексту, 14 з них піддавалися прочитанню. Він був досить швидко ідентифікований як фрагмент саме Діатессарону і точно датований: вал був споруджений в 254 році, місто впало під натиском персів у 256—257 роках; отже, фрагмент з Дура-Европос відстояв від оригінальної версії Татіана не більше ніж на 80 років [20]. Фрагмент був ототожнений і виданий Карлом Крелінгом у 1935 році і перевиданий в працях археологічної експедиції, що вийшли в 1959 році [21]. Крелінг вважав, що пергаментний сувій, залишком якого був знайдений фрагмент, використовувався при богослужіннях, і був переписаний приблизно до часу спорудження в Дура-Европос церкви, тобто між 225—235 роками; ідентифікація та датування було одностайно прийнята вченим світом [22].