Людовик XIV: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SimondR (обговорення | внесок) правопис |
SimondR (обговорення | внесок) м правопис |
||
Рядок 230:
З 1665-1670 рік сталися деякі зміни в характері чоловічого костюму. Загальний вигляд чоловічого вбрання став більш мужнім і суворим. Замість короткої курточки поверх сорочки стали одягати довгий, вузький каптан. Спочатку каптан мав короткі рукава, а згодом – довгі, з широким кольоровим манжетом. Такий каптан міцно охоплював тіло і носив назву жюстокор. Спочатку його носили тільки військові, але згодом він перетворився в придворний одяг. Жюстокор не мав комірця, а по талії зав’язувався широким шарфом, який збоку зав’язувався бантом. Також жюстокар мав кишені у вигляді клапанів. Поява кишень мала велике значення для одягу, адже до всі дрібні речі носили у поясі. Під каптан зазвичай одягали камзол – весту. У більшості випадків каптан і камзол робилися з однієї тканини, і тоді каптан носили розстебнутим, а камзол застебнутим на всі ґудзики. Як каптан, так і камзол робили на кольоровий підкладці, яка дуже точно підбиралася до кольору верху. Так, наприклад, до темно-коричневого оксамитового каптану, підшивалася рожево-коричнева тафтова підкладка з витканим на ній малюнком квітів.
Французи в той час віддавали перевагу яскравим кольорам, намагаючись наслідувати короля, адже улюбленими кольорами Людовіка XIV були синій, червоний і золотий. Панталони цього часу стали вузькими, застібались під коліном на ґудзик і не мали мережива. Панчохи зазвичай надягали на панталони. Краватку, не зав’язували бантом, а закладали її кінці за борт камзолу. Мода на взуття залишилася незмінною: і високі, вище коліна, чоботи-ботфорти, і туфлі з червоними підборами. Перуки теж використовувалися, але тепер почали їх фарбувати не в білий, як раніше, а в каштановий, також збільшився і об’єм перуки. Певні зміни сталися і в головних уборах.
У 80-ті роки чоловічий костюм став ще суворішим за формою, темнішим за кольором. У ці роки в моду увійшли великі муфти, які носили на шнурку. Шляпу зазвичай тримали в руках на згині лівої руки, не надягаючи на голову, так як величезний парик сам по собі заміняв її. До цього часу згідно етикету її знімали тільки в церкві, при королі, та під час їжі. Але з кінця XVII ст. загальноприйнятим стало знімати головний убір у приміщенні у всіх випадках. Взуття теж дещо змінилося. Підбори стали меншими, зникли банти.
| |||