Відмінності між версіями «Теорія палеолітичної безперервності»

нема опису редагування
{{Індоєвропейці}}
'''Теорія палеолітичної безперервності''' ({{lang-en |Paleolithic Continuity Theory}}, {{lang-it |La teoria della continuità}}) (з [[2010]] року розробниками використовується також назва '''парадигма палеолітичної безперервності''') — гіпотеза, згідно з якою [[праіндоєвропейська мова]] сформувалася у [[Пізній палеоліт |пізньому палеоліті]], що на кілька тисячоліть раніше, ніж передбачається іншими гіпотезами ([[мідниймідна вікдоба]] або [[неоліт]]).
 
Теорія сформувалася у 1990-х роках, коли кілька істориків, археологів і лінгвістів незалежно один від одного запропонували подібні теорії про походження індоєвропейської мови. Надалі, прихильники гіпотези сформували робочу групу з розвитку теорії палеолітичної безперервності. Одними з основних розробників та популяризаторів теорії є італійський лінгвіст [[Маріо Аліней]] і бельгійський історик [[Марсель Отте]]. Найповніше теорія палеолітичної безперервності викладена в роботі Алінея «Origini delle Lingue d'Europa», опублікованій в двох томах у 1996 і 2000 році.
106 584

редагування