Відмінності між версіями «Міщанство»

10 байтів додано ,  3 роки тому
м
оформлення
(→‎Див. також: + Вікіцитати)
м (оформлення)
[[Файл:14. Ukr mischanyn.jpg|thumb|Український міщанин, 1786 (з літопису [[Рігельман Олександр Іванович|О. Рігельмана]], 1847)]]
 
'''Міща́нство'''  (від {{lang-pl|Mieszczaństwomieszczaństwo}} — «мешканці міста») — [[Стан суспільний|суспільний стан]] в слов'янських країнах Східної Європи за доби [[Середньовіччя]] та [[Нова історія|Нового часу]], до якого належало населення [[місто|міст]] і містечок. Такий самий суспільний стан, як [[буржуазія]] у [[французька мова|франкомовних]] країнах або [[бюргерство]] в [[німецька мова|німецькомовних]] країнах [[Центральна Європа|Центральної]] та [[Західна Європа|Західної Європи]].
 
== Історія ==
Починаючи з Середньовіччя, міщанство мало права самоврядування — згідно з нормами [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]], Бранденбургського права, Любецького права, [[Кульмське право|Кульмського права]] та інших правових систем. За ними громадяни міст — міщани  — звільнялись від залежності, суду [[феодал]]ів ([[Шляхта|шляхти]]), підлягаючи лише [[Магістрат|магістрату]] міста і суду [[війт]]а. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття.
 
На теренах [[Україна|України]] міщани з'явились з середини [[XIV століття|14 ст.]] з наданням [[Правителі Галицько-Волинського князівства|галицько-волинськими князями]], польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним [[Нерухомість|нерухомим майном]]. Історично та соціально — це той самий [[суспільний прошарок]], що у французькому суспільстві та мові позначається словом [[буржуазія]], а в німецькому — [[бюргерство]]; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».