Фортечні мури Києво-Печерської лаври: відмінності між версіями

8. Брама західна зі сторожкою, 1883 р.]]

 

Фортечними мурами Києво-Печерська лавра була обнесена ще в давнину. Спочатку вони були дерев'яними, в ХІІ ст., після набігів [[половці]]в, зведені кам'яні. Під час монголо-татарської навали 1240 року стіни були зруйновані, до XVIII ст. Києво-Печерська лавра огороджувалася дерев'яним парканом, який періодично укріпляли земляними валами. В 1679 році козаки гетьмана [[Іван Самойлович|Івана Самойловича]] звели навколо монастиря земляні вали.

 

В середині XVII&nbsp;ст. в монастирі почалося інтенсивне кам'яне будівництво. В 1698–1702 роках навколо верхньої території Києво-Печерської лаври були зведені кам'яні фортечні мури з ініціативи і на кошти гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] (витратив 1&nbsp;млн золотих<ref>''[[Вечерський Віктор Васильович|В.Вечерський.]]'' [[Українські монастирі (книга)|Українські монастирі]].- К., Харків: ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008.&nbsp;— 400с., іл. ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія) с.105)</ref>. Їх довжина становить 1090&nbsp; (1290<ref>''[[Вечерський Віктор Васильович|В.Вечерський.]]'' [[Українські монастирі (книга)|Українські монастирі]]… с.105-106</ref>)м, товщина у нижній частині близько 3&nbsp;м, на рівні бійниць 1,0-1,5&nbsp;м, висота різна, залежно від рельєфу місцевости, середня близько 7&nbsp;м.<ref>''[[Вечерський Віктор Васильович|В.Вечерський.]]'' [[Українські монастирі (книга)|Українські монастирі]]… с.106</ref>

 

На початку XVIII&nbsp;ст. для захисту від нападу зовнішніх ворогів, в зв'язку із загрозою шведської інтервенції, було вирішено побудувати нову Печерську фортецю та включити до її складу лаврські оборонні споруди. Будувалася фортеця під керівництвом інженерів Гелерта та Лямота де Тампія, за проектом і наказом Петра І. Печерська фортеця являла собою добре продуману систему земляних валів та редутів з бастіонами і ровами. На її озброєнні перебувало 467 гармат, 27 мортир та 3 гаубиці.

 

В середині XIX&nbsp;ст. навколо [[Ближні печери|Ближніх]] та [[Дальні печери|Дальніх печер]] за проектом Отто фон Фреймана, під керівництвом інженера Бурмана зводяться кам'яні мури довжиною 1039&nbsp;м, товщиною три з половиною цеглини, висотою&nbsp;— близько чотирьох метрів. Фундаменти мурів глибиною 1,5&nbsp;м викладено з цегли. В оборонній стіні улаштовані бійниці для стрільби з рушниць та амбразури для гармат. Амбразури закривалися дерев'яними заслінками. Зверху стіни вкрито бляхою. Повторюючи рельєф місцевості, мури то стрімко збігають до Дніпра, то знову піднімаються на пагорб і напівколом охоплюють всі будівлі на Ближніх та Дальніх печерах&nbsp;— зі сходу та півдня відокремлюючи нижню територію монастиря від міської забудови, із заходу&nbsp;— від Гостиного двору, а з півночі з'єднаються з мурами XVIII&nbsp;ст.