Відкрити головне меню

Зміни

Село має збудовану в 1830 р. церкву Пресвятої Богородиці (Покрови), де зберігаються цінні стародруки, рукописи, копії метричних книг з 1850 р., опис церковних земель близько 45 десятин.
 
Біля приміщення школи, в якій наприкінці листопада 1943 року проходила Перша Конференція представників поневолених Москвою народів, відкрито пам'ятний знак.
Сліди заселення околиці Будеража зринають з епохи ранньої бронзи, тобто від 3-го тисячоліття до нашої ери, коли починало формуватись рабовласницьке суспільство, стало розвиватись скотарство, землеробство. Новіші сторінки Будеразької землі символізують реалії предметні знахідки староруської доби й середньовіччя: легендарне городище, наконечники стріл, списів, уламки мечів, знарядь праці місця ливарної та гончарної «індустрії».
 
== Археологія ==
У південно-західній околиці Будеража є окутана з 3-ох боків водами Збитенки, Глибокого рову взята під охорону держави висота (на жаль, тут зараз орють і сіють!) під назвою Городище (Городисько), де у XII-XIII столітті було давньоруське селище, котре мало захисні вали, частокіл, стрільниці, таємні виходи, житлово-господарські забудови. Існує здогад, ніби у новіші часи на цій висоті був зруйнований татарами замок, котрий мав підземний хід до сусідньої гори під назвою Городнє, де, кажуть, розміщувалась фортечна дільниця. Після скасування панщини в околиці цих висот давали так звані «сервітути», тобто земельні наділи для утримання сиріт. Свідками далекого минулого Будеража є ще кургани: Загуменський, бо розміщений за «гумнами» (господарськими забудовами селян); Мачулянський, котрий висипаний в урочищі Мачулянка, назва якого від слова манула, що має кілька значень: «саджалка, де мочать коноплі, льон, луб»; «кругле старорічище». Але відоме теж прізвище Мачула, котре походить від імені Мач, тобто Матвій. Воно теж могло породити, як це засвідчено в інших регіонах, відповідну місцеву назву.
Сліди заселення околиці Будеража зринають з епохи ранньої бронзи, тобто від 3-го тисячоліття до нашої ери, коли починало формуватись рабовласницьке суспільство, стало розвиватись скотарство, землеробство.
 
Сліди заселення околиці Будеража зринають з епохи ранньої бронзи, тобто від 3-го тисячоліття до нашої ери, коли починало формуватись рабовласницьке суспільство, стало розвиватись скотарство, землеробство. Новіші сторінки Будеразької землі символізують реалії предметні знахідки староруської доби й середньовіччя: легендарне городище, наконечники стріл, списів, уламки мечів, знарядь праці місця ливарної та гончарної «індустрії».
Біля приміщення школи, в якій наприкінці листопада 1943 року проходила Перша Конференція представників поневолених Москвою народів, відкрито пам'ятний знак.
 
У південно-західній околиці Будеража є окутана з 3-ох боків водами Збитенки, Глибокого рову взята під охорону держави висота (на жаль, тут зараз орють і сіють!) під назвою Городище (Городисько), де у XII-XIII столітті було давньоруське селище, котре мало захисні вали, частокіл, стрільниці, таємні виходи, житлово-господарські забудови.
Існує здогад, ніби у новіші часи на цій висоті був зруйнований татарами замок, котрий мав підземний хід до сусідньої гори під назвою Городнє, де, кажуть, розміщувалась фортечна дільниця. Після скасування панщини в околиці цих висот давали так звані «сервітути», тобто земельні наділи для утримання сиріт.
 
Свідками далекого минулого Будеража є ще кургани:
* Загуменський, бо розміщений за «гумнами» (господарськими забудовами селян);
* Мачулянський, котрий висипаний в урочищі Мачулянка, назва якого від слова манула, що має кілька значень: «саджалка, де мочать коноплі, льон, луб»; «кругле старорічище». Але відоме теж прізвище Мачула, котре походить від імені Мач, тобто Матвій. Воно теж могло породити, як це засвідчено в інших регіонах, відповідну місцеву назву.
 
== Природа і місцеві топоніми ==
99 379

редагувань