Галицьке намісництво: відмінності між версіями

Галицьке намісництво запроваджено в [[1849]] році, разом з 9 подібними намісництвами у 9 австрійських коронних краях. Очолював намісництво призначений [[імператор]]ом (цісаром) [[намісник]] (перед тим були губернатори). Майже всі галицькі намісники (11 з 17) були польськими [[магнат]]ами, які проводили у [[Східна Галичина|Східній Галичині]] політику [[Полонізація|полонізації]]. Першим галицьким намісником був [[Аґенор Ґолуховський (старший)|Аґенор Ґолуховський]] (займав цю посаду в 1849—1859, 1866—1868, 1871—1875  рр.).

Територія Галицького намісництва поділялась на [[повіт]]и, яких у Східній Галичині було 50. Повітами керували [[Староста (Польща)|старости]], що підлягали намісникові <ref>[http://readbookz.com/book/201/7688.html Становище західноукраїнських земель у складі Австро-Угорської імперії // ''Рибалка I.К.'' Історія України. Підручник для вузів. Частина 2. –&nbsp;— К., Харкiв, 1997.]</ref>.

Апарат Галицького намісництва складався з [[Департамент|департаментдепартаментів]]ів, кількість яких протягом другої половини [[19 століття]] коливалась від 8 до 17. На початку [[20 століття]] їх кількість зросла, у [[1908]] році Галицьке намісництво налічувало 24, у [[1912]] &nbsp;— 37 департаментів.