Ґалаґан Григорій Павлович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 41:
'''Ґалаґа́н Григо́рій Па́влович''' ({{ДН2|27|8|1819|15}}, село [[Сокиринці (Срібнянський район)|Сокиринці]], [[Прилуцький повіт]], [[Полтавська губернія]], [[Російська імперія]] — {{ДС2|7|10|1888|25|9}}, там само) — [[громадський діяч]], українофіл, [[меценат]], великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду [[Ґалаґани (рід)|Ґалаґанів]].
 
== ЖиттєписБіографія ==
Народився в селі [[Сокиринці (Срібнянський район)|Сокиринці]] (нині [[Срібнянський район]], [[Чернігівська область]], [[Україна]]) у дворянській родині. Отримавши початкову домашню освіту, слухав лекції у [[Санкт-Петербурзький державний університет|Санкт-Петербурзькому університеті]] на юридичному факультеті. Після закінчення університету два роки подорожував Західною Європою. Повернувшися до Росії, вирішив зайнятися сільським господарством, для чого оселився у свойому маєтку в селі Сокиринцях у Полтавській губернії. З 1847 року був предводителем дворянства Борзенського повіту Чернігівської губернії. У 1850 році взяв на себе обов'язки піклувальника чернігівської гімназії і совісного судді та займав ці посади до 1853 року. У 1858 році Ґалаґана призначено членом чернігівського губернського комітету по селянським справам.
 
Працював у палаті державного майна на [[Чернігівська_губернія|Чернігівщині]]. Після цього він займає ще низку громадських посад і врешті стає членом чернігівського комітету з поліпшення життя селянства. Ще під час роботи у палаті державного майна Ґалаґан виявив прихильність до селянства як верстви, організувавши допомогу постраждалим від неврожаю, а у 1850-х роках заявляє про себе як про активного прихильника скасування кріпацтва, внаслідок чого його у [[1858]] році запрошують до «редакційної колегії», яка працювала над підготовкою майбутньої селянської реформи. Його послідовний захист прав селянства спричинив чимало конфліктів з місцевими поміщиками{{sfn|Павловский|1914|с=[http://elib.shpl.ru/ru/nodes/16626-pavlovskiy-i-f-poltavtsy-ierarhi-gosudarstvennye-i-obschestvennye-deyateli-i-blagotvoriteli-opyt-kratkogo-biograficheskogo-slovarya-poltavskoy-gubernii-s-poloviny-xviii-v-poltava-1914#page/173/mode/inspect/zoom/4 151–153.]}}. В подальшому Григорій Ґалаґан неодноразово займав посади у різних комісіях, які працювали над проектами рішення «селянського питання», виступаючи з позицій повного звільнення вчорашніх кріпаків від залишків феодальних тягарів та громадянських обмежень.
 
Із [[1865]] р.  року — [[земства|земський]] діяч-[[меценат]]: за його ініціативою й при його матеріальній підтримці відкрито гімназію в [[Прилуки|Прилуках]] ([[1874]]) й багато народних шкіл  — а також [[Колегія Павла Ґалаґана|колегію]] (названу іменем його передчасно померлого сина Павла) в Києві ([[1871]]). Матеріально підтримував журнал «[[Киевская Старина]]».
Ґалаґану було доручено дослідити положення селян, потерпілих від неврожаїв, та дати допомогу хлібом і коштами найбільш потерпілим,  — що й дало початок у 1871 році першому в Україні [[кредитна спілка|ощадно-позичковому товаристві]].
У [[1873]]–[[1875]] роках  — голова [[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Південно-Західного відділу Російського географічного товариства]].
 
Був особисто знайомий і листувався з [[Тарас Шевченко|Шевченком]], [[Максимович Михайло Олександрович|Максимовичем]], [[Куліш Пантелеймон|Кулішем]], [[Антонович Володимир Боніфатійович|Антоновичем]] та іншими. Був одним з засновників бібліотеки, яка нині відома як [[Національна парламентська бібліотека України]].
Рядок 65:
* ''Качор Андрій''. Золотий ювілей Кредитової кооперативи Північного Вінніпегу (1943—1993). — Вінніпег : Видавнича Спілка «Тризуб», 1993.
* {{h|Павловский|1914}}[[Павловський Іван Францович|''Павловский И. Ф.'']] [http://elib.shpl.ru/ru/nodes/16626-pavlovskiy-i-f-poltavtsy-ierarhi-gosudarstvennye-i-obschestvennye-deyateli-i-blagotvoriteli-opyt-kratkogo-biograficheskogo-slovarya-poltavskoy-gubernii-s-poloviny-xviii-v-poltava-1914#page/1/mode/grid/zoom/1 Полтавцы : иерархи, государственные и общественные деятели и благотворители : опыт краткого биографического словаря Полтавской губернии с половины XVIII в.] — Полтава, 1914. — XV, 294 с. : 182 портр. {{ref-ru-dor}}
* Тайный совѣтникъ, Г. П. Галаган, членъ государственнаго совѣта // Всемірная иллюстрація. — 1882. — № 5 (681). — С. 92, 94. {{ref-ru-dor}}
* ''Шип Н. А.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Galagan_G Ґалаґан Григорій Павлович] // {{ЕІУ|2|266}}