Відкрити головне меню

Зміни

вікіфікація
| герб =
| прапор =
| герб_підпис =
| прапор_підпис =
| розташування = Poland Voivodeships adminstrative division 1930 Lwów Voivodeship.svg
 
== Історія ==
Утворене [[3 грудня]] [[1920]] року з міста Львів і 19 повітів [[Східна Галичина|Східної Галичини]] (у 17 було переважно українське населення — Бібрка, Цішанів, Добромиль, Дрогобич, Городок, Яворів, Львів повіт, Лісько, Мостиська, Перемишль, Рава, Рудки, Самбір, Сокаль, Старий Самбір, Сянік, Жовква; у двох українці становили меншість — Березів, Ярослав) та 8 повітів [[Західна Галичина (судова)|Західної Галичини]] (у щести українці становили меншість — Кросно, Ланьцут, Нисько, Переворськ, Ряшів, Стрижів; два повіти були з чисто польським населенням — Тарнобжег, Кольбушова).
 
== Повіти ==
! style="width: 8%" | Площа (км²)
! style="width: 11%" | Населення
! style="width: 6 %" |
! style="width: 32%" | Центр повіту
! style="width: 11%" | Населення центру
| align="right" | 10 348
|-
|colspan = 6 align = «"left»" | ¹ <small> [[1 квітня]] [[1932]] розформований [[Стрижівський повіт (II Річ Посполита)|Стрижівський повіт]] а його території увійшли до складу [[Ряшівський повіт (II Річ Посполита)|Ряшівського]] і [[Кросненський повіт (1920-1939)|Кросненського]] повітів.</small>
|-
|colspan = 6 align = «"left»" | ² <small> [[1 квітня]] [[1932]] розформований [[Старосамбірський повіт]] а його територія включена в [[Самбірський повіт]]. </small>
|-
|colspan = 6 align = «"left»" | ³ <small>[[17 квітня]] [[1931]] до складу Львівського воєводства переданий [[Турківський повіт]] з [[Станіславське воєводство | Станіславівського воєводства]].</small>
|-
|colspan = 6 align = «"left»" | <sup><small>4</small></sup> <small>[[1 січня]] [[1923]] перенесений центр [[Цешанувський повіт|Цешанувського повіту]] з [[Цішанів]]а в [[Любачув]], а назва повіту змінено на [[Любачівський повіт (ІІ Річ Посполита)|Любачівський повіт]].</small>
|}
 
== Мова ==
Мовний склад населення Львівського воєводства (разом зі Львовом) за даними перепису 1931 року<ref name="census1931"/>
* '''польська'''&nbsp;— 1 805 035 (57,7&nbsp;%)
* '''українська'''&nbsp;— 1 067 110 (34,1&nbsp;%)
** українська&nbsp;— 579 475
** руська&nbsp;— 487 635
* '''єврейська'''&nbsp;— 232 938 (7,4&nbsp;%)
** їдиш&nbsp;— 211 002
** іврит&nbsp;— 21 936
* '''німецька'''&nbsp;— 12 049 (0,4&nbsp;%)
* '''російська'''&nbsp;— 753 (0,02&nbsp;%)
 
Рідна мова населення повітів Львівського воєводства за переписом 1931 року<ref name="census1931">Drugi Powszechny Spis Ludności 1931&nbsp;— Województwo lwowskie</ref>
== Релігія ==
Релігійний склад населення за переписом 1931 року<ref name="census1931"/>
* [[Католицтво|католики]]&nbsp;— 1 448 826 (46,3&nbsp;%)
* [[Греко-католицькі церкви|греко-католики]]&nbsp;— 1 305 339 (41,7&nbsp;%)
* [[Юдаїзм|юдеї]]&nbsp;— 342 405 (10,9&nbsp;%)
* [[Протестантизм|протестанти]]&nbsp;—13 090 (0,4&nbsp;%)
* [[Православ'я|православні]]&nbsp;— 9 027 (0,3&nbsp;%)
 
Релігійний склад населення повітів Львівського воєводства за переписом 1931 року<ref name="census1931"/>
Припинило існування [[27 листопада]] [[1939]] року після анексії [[Галичина|Галичини]] [[СРСР|Союзом Радянських Соціалістичних Республік]]: місто Львів і 8 повітів (Львівський, Сокальський, Бобркський, Рава-Руський, Любачівський, Яворівський, Городокський і Жолкевський) включені до новоутвореної [[Львівська область|Львівської області]] та ще 8 (Дрогобицький, Рудківський, Мостиський, Перемишльський, Ліський, Турківський, Самбірський і Добромильський)&nbsp;— до [[Дрогобицька область|Дрогобицької]] області [[УРСР]], а західна частина ввійшла до [[Краківський дистрикт|Краківського]] та [[Люблінський дистрикт|Люблінського]] дистриктів.
 
У 1945-19461945—1946&nbsp;р. з території колишнього Львівського воєводства репатрійовано 269,5 тис. поляків<ref>Grzegorz Hryciuk, ''Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–19481931—1948'', Toruń 2005, Wyd. Adam Marszałek, ISBN 83-7441-121-X, s. 334.</ref>{{ref-pl}}.
 
== Примітки ==