Європейська хартія регіональних мов: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Категоризація, розташування категорій країн в алфавітному порядку
Uawikibot1 (обговорення | внесок)
м Некоректний або застарілий HTML-тег. WikiProject Check Wikipedia. ID #2
Рядок 1:
[[Файл:European Charter for Regional or Minority Languages membership.svg|thumb|300px|Держави-​​члени, які підписали і ратифікували ЄХРМ — темно-зеленого кольору; ті, які підписали, але не ратифікували — світло-зеленого; ті, які не підписали і не ратифікували — білого; не члени Ради Європи — сірий.]]
'''Європейська хартія регіональних мов або мов меншин (ЄХРМ)'''&nbsp;— (англ. European Charter for Regional or Minority Languages) ухвалена у [[Страсбург|Страсбурзі]] [[5 листопада]] [[1992]] року. Метою Хартії є ''«захист і розвиток історичних регіональних мов і мов національних меншин у Європі»'' </br> Ратифікована Україною у травні 2003 року. Відповідно до закону про ратифікацію хартії, в Україні положення документу застосовуються до мов таких національних меншин: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької й угорської.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=802-15 Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин»].</ref>
 
== Основні поняття Хартії ==
 
=== Регіональна мова або мова меншин ===
Хартія (частина I, стаття 1) визначає<ref>Тут і далі цитування дається за офіційною англійською версією Хартії ([[:ws:European Charter for Regional or Minority Languages|European Charter for Regional or Minority Languages]])</ref>:</br>
'''а. «регіональні мови або мови меншин»''' (regional or minority languages) це є:</br>
<blockquote>
I. традиційно використовувані на визначеній території Держави громадянами держави, які утворюють групу, меншу, в порівнянні з рештою населення Держави, та </br>
 
II. відмінні від офіційної мови (мов) даної Держави;
Рядок 18:
ii. different from the official language(s) of that State; it does not include either dialects of the official language(s) of the State or the languages of migrants;
}}
У [http://conventions.coe.int/treaty/en/Reports/Html/148.htm Пояснювальній доповіді] до Хартії дається таке роз'яснення (параграф 18):</br>
<blockquote>
„Замість інших висловів, таких як «менш поширені мови», Хартія обрала термін «регіональні мови або мови меншин». Прикметник ''«регіональний»'' означає мови, використовувані на обмеженій території держави, в рамках якої, проте, люди, що говорять цією мовою, можуть становити більшість громадян. Термін ''«меншина»'' належить до ситуацій, у яких або мова використовується людьми, які не проживають компактно на якій-небудь певній території держави, або, хоч і проживають компактно на визначеній території, складають меншину стосовно населення даного регіону, яке спілкується мовою більшості даної держави.“
Рядок 48:
{{oq|en|36. "Non-territorial languages" are excluded from the category of regional or minority languages because they lack a territorial base. In other respects, however, they correspond to the definition contained in Article 1, paragraph a, being languages traditionally used on the territory of the state by citizens of the state. Examples of non-territorial languages are Yiddish and Romany.}}
 
У [http://conventions.coe.int/treaty/en/Reports/Html/148.htm Пояснювальній доповіді] до Хартії додається таке роз'яснення (параграф 36):</br>
<blockquote>
„«Нетериторіальні мови» виключаються з категорії регіональних мов або мов меншин, тому що вони не мають територіальної бази. В інших відносинах, проте, вони відповідають визначенню, що міститься у Статті 1, пункті а, будучи мовами, які традиційно використовуються на території держави громадянами держави. Прикладами нетериторіальних мов є ідиш і ромська (циганська).“