Буцманюк Юліан Лукич: відмінності між версіями

'''Юліан Буцманюк''' ([[3 липня]] [[1885]], с. [[Сморжів (Радехівський район)|Сморжів]], [[Австро-Угорщина]] (нині [[Радехівський район]], [[Львівська область]], [[Україна]])  — [[30 грудня]] [[1967]], [[Едмонтон]], [[Канада]]) — український і канадський художник-монументаліст, учень [[Модест Сосенко|Модеста Сосенка]].

[[1906]] року познайомився із Модестом Сосенком і разом із ним розпочав працю над стінописом церкви села [[Конюхи (Козівський район)|Конюхи]] на [[Бережанський район|Бережанщині]].  У процесі співпраці Модест Сосенко високо оцінив обдарованість маляра-початківця і згодом посприяв його вступу до Краківської академії мистецтв. Разом митці виконали ще кілька робіт, зокрема, у [[Славське|Славську]] та [[Риків (Сколівський район)|Рикові]].   Всі роботи у галицьких церквах на той час велися під патронатом та наглядом митрополита [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]]. Роботи Буцманюка сподобались Митрополитові, вони познайомилися, і митрополит опікувався молодим митцем. За моральною і частково фінансовою підтримкою митрополита Андрея Юліан навчався в одному з найпрестижніших мистецьких закладів Центральної Європи  — [[Академія образотворчих мистецтв у Кракові|Краківській академії мистецтв]] (1908–19141908—1914).

Брав участь у реставрації Марійського костелу у Кракові (1912), виконуючи роботи зі стінопису та вітража. Декілька років працював у відомій польській вітражній фірмі Г. Желенського.  

З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] [[1914]] року записався у [[Українські січові стрільці|легіон Українських Січових Стрільців]], став одним із активних дописувачів [[Пресова кватира УСС|Пресової Кватири]], фоторепортером, одним із тих, хто відкрив величну сторінку історії Українського Війська початку ХХ століття.<ref>{{Cite web|url=http://photo-lviv.in.ua/druzhba-myttsiv-zrujnovana-prystrastyu/|title=Дружба митців, зруйнована пристрастю|last=Софія|first=Легін|date=2016-07-19|language=uk-UA|accessdate=2016-07-19}}</ref> У грудні 1914 року вийшли перші світлини Буцманюка, присвячені бойовій славі легіону УСС, а наступного року його фронтові картини об’єдналиоб'єднали в серію поштівок. Юліан Буцманюк був головним дизайнером символіки та відзнак легіону. Згодом воював в [[Українська Галицька армія|Українській Галицькій Армії]] (до 1919&nbsp;р.). Був декілька разів поранений. Ранги: сотник УСС, отаман Армії УНР.<ref name="С5">''Петро Саварин.'' З собою взяли Україну…&nbsp;— С. 485.</ref> В 1920–19231920—1923 роках перебував у таборах для інтернованих в Чехословаччині. Одружився з Іриною Чайківською. У 1922 &nbsp;р. народився син Богдан.

З 1923 до 1927 навчався в [[Празька академія образотворчих мистецтв|Празькій академії мистецтв]].

З 1927 року викладав малювання у Львові в товаристві «[[Рідна школа]]». Емігрував до Кракова, де впродовж 1941–19441941—1944&nbsp;років працював редактором Українського Видавництва. Далі переїхав до Відня та Мюнхена, а 1950 року&nbsp;— до Канади. Розмалював стіни катедральної церкви Св. Йосафата в [[Едмонтон]]і. Брав участь у різних виставках образотворчого мистецтва. Слово мав, зокрема, Президент СКВУ [[Петро Саварин]].<ref name="С5" />

* в церкві [[ЧСВВ|отців василіян]] у [[Жовква|Жовкві]] (тепер [[Монастир Різдва Христового (Жовква)|Монастир Різдва Христового і церква Серця Христового]]), виконані у 1910–19111910—1911 і 1931–19391931—1939 роках,

* розписи інтер'єру українського кафедрального собору св. Йосафата в Едмонтоні (1957–19671957—1967).

* ''Гах Ірина.'' Сторінки історії галицького церковного стінопису першої половини ХХ ст. До 130-річчя з дня народження Модеста Сосенка та 120-річчя з дня народження Юліана Буцманюка // Українське мистецтво Львова 1919–19391919—1939.&nbsp;— Львів, Галицька брама. №&nbsp;1-3 (121–123121—123) січень-березень 2005.&nbsp;— С. 19-20.