Яси: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 370:
Ретельне етнографічне дослідження Ласло Сабо показало своєрідність господарства і структури поселень Ясшага в порівнянні з сусіднім Надькуншагом - районом розселення кунів. Наприклад, для Ясшагу більш характерна хутірська система розселення і поєднання більш диференційованого землеробства зі стійловим тваринництвом, тоді як в Надькуншагу переважало пастухівське тваринництво зі своєю етнографічною специфікою, яскраво відображеною в пастухівському музеї Хортобаді. Процес перетворення ділянок пасовищ на орні поля там так і не завершився. Хутори відігравли там зовсім другорядну роль, виникнувши надзвичайно пізно і, як і в іншого відгалуження половців - палоці, під аланським впливом. Стійла для худоби у них часто будувалися разом із житловим будинком, тобто не окремо. Приміщення для свиней було більшим; також великими були будови для баранів. Влітку вівці перебували за спеціальним парканом в кутку двору (карам). Крім коней, в стійлах в Надькуншагу утримувалися воли. Їх використовували в якості тяглових тварин. Поруч з ними розташовувалися корови. Молоко, як правило, не продавали. Велика рогата худоба трималася в основному для м'яса, паслася на великих площах. Овець було набагато більше, ніж у Ясшагу (іноді до 100 голів на хутір). Овече молоко обробляли зазвичай чоловіки. Свині, які давали сало і м'ясо, харчувалися кукурудзою. У скотарстві зайняті були головним чином чоловіки<ref>Кузнецов В.А. Алано-осетинские этюды. – Владикавказ: Северо-Осетинский институт гуманитарных исследований, 1993. – С. 142; Сабо Ласло. Ясский этнос Венгрии и этнография ясской культуры // Проблемы исторической этнографии осетин. – Орджоникидзе: Северо-Осетинский научно-исследовательский институт истории, филологии и экономики при Совете Министров Северо-Осетинской АССР, 1987. – С. 108-109; Калоев Б.А. Венгерские аланы (ясы): Историко-этнографический очерк. – Москва: Наука, 1996. – С. 18, 24, 36, 64, 66-67, 115, 157-158, 213.</ref>.
Про хутірську систему розселення у аланів ще в Х ст. повідомляв арабський мандрівник і вчений [[аль-Масуді]]: «Цар аланів виставляє 30000 вершників. Це цар могутній і він користується більшим упливом, аніж решта царів. Царство його становить безперервну низку поселень настільки суміжних, що якщо кричать півні, то їм відгукуються інші у всьому царстві, завдяки суміжності й, так би мовити, переплетінню хуторів»<ref>Караулов Н.А. Сведения арабских писателей о Кавказе, Армении и Азербайджане // Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа. – Тифлис : Типографии Канц. Наместника Его Императорского Величества на Кавказе и К. Козловского, 1908. – Выпуск тридцать восьмой. – С. 54.</ref>.
== Традиційне житло ==
| |||