Медобори (заповідник): відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Uawikibot1 (обговорення | внесок)
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після
Доданов зміст сміх
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 65:
Із хребетних на заповідній території виявлено 9 видів риб, 11 — земноводних, 7 — плазунів. [[Орнітофауна]] є найчисельнішою групою хребетних у заповіднику і нараховує 188 видів. В основному це типові для даної території види, із яких 14 занесені до Червоної книги України. Це [[підорлик малий]] та [[підорлик великий|великий]], [[лунь польовий]], [[кам'яний дрізд]], [[сипуха]], [[сова довгохвоста]], [[сорокопуд сірий]] та інші. Ссавці у заповіднику представлені 47 видами. Звичайними тут є представники гризунів та хижих. Із великих звірів на заповідній території можна зустріти [[сарна європейська|сарну європейську]], [[свиня дика|свиню дику]], [[лисиця звичайна|лисицю]]. В межах заповідника проживає 6 видів ссавців, занесених до Червоної книги України: [[борсук]], [[горностай]] та 4 види рукокрилих. Загалом охороняються 34 «червонокнижні» види тварин. Тут мешкають також 7 видів тварин, занесених до Європейського Червоного списку: [[нічниця велика]], [[вухань бурий]], [[Деркач (птах)|деркач]], [[слимак виноградний]], [[жук-самітник]] тощо. Особливої уваги заслуговують [[рукокрилі]], які населяють печеру «Перлина» та інші, переважно невеликі печери. У тому числі [[вечірниця мала]], [[підковоніс малий]] та [[нічниця довговуха]]. У великій кількості представлена [[нічниця велика]] — вид, занесений до Червоної книги України та Європейського Червоного списку.
 
== Історична цінність ==зек хех
Багата територія заповідника на історичні пам'ятки, датовані Х—ХІІІ століттями, зокрема, археологами виявлено язичницькі святилища. У той період тут одночасно існувало три різнотипні городища-святилища: [[Богит]], [[Ґовда (городище)|Ґовда]] та [[Звенигород (городище)|Звенигород]]. Найкраще збереженим виявилось капище на горі [[Богит]], де в Х—ХІІІ стодіттях стояв всесвітньовідомий [[Збруцький ідол]] ([[Святовит]]), який відображав божество слов'ян. Цю унікальну історико-культурну пам'ятку було знайдено 1848 року в річці [[Збруч]], поблизу села [[Личківці]].