Бояри: відмінності між версіями

Щодо походження [[термін]]а ''бояри'' висловлюються різні [[думка|думки]]. Одні [[дослідник]]и виводять його від старослов'янського «''бой''» ([[воїн]]) або «''болій''» (великий), інші — від тюркського «''бояр''» ([[вельможа]], багатий муж), ще інші — від староісландського «''boaermen''» (знатна людина).

# '''княжі бояри''' — представники верхівки княжої [[Дружина (загін)|дружини]] (на відміну від [[гридь|гриді]]) та урядники його двору.

ВУ [[11 століття|11 ст.]] відбувається злиття обох груп боярства. Бояри були [[васал]]ами [[Князь|князя]], зобов'язаними служити у його війську за право володіння земельними наділами. Одночасно вони користувалися так званим правом від'їзду, тобто могли переходити від одного князя до іншого без втрати своїх земель. У часи Київської держави Боярибояри не були замкнутим [[стан]]ом, були випадки, коли до їхнього середовища потрапляли представники міщан, [[Духовенство|духовенства]] і навіть [[селянин|селянства]] ([[Смерди|смердів]]). В епоху [[Феодальна роздрібненість|роздробленостіроздрібненості]] посилилась економічна могутність Боярибояр, зросло їх політичне значення.

ВУ [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинському князівстві]] впродовж [[12 століття|12]]-[[13 століття|13 ст.]] вони брали участь у всіх державних справах і неодноразово були керівниками антикнязівських виступів (наприклад, [[Костянтин Сірославич]], [[Володислав Кормильчич]]). Дещо меншим був вплив бояр на політичне життя Київського, Чернігово-Сіверського, Переяславського та інших князівств.