Прокл Діадох: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, правопис
мНемає опису редагування
Рядок 10:
 
Видатним теоретичним твором Прокла є «[[Богословське елементарне вчення]]». Твір складається з 211 тез, які викладають усю систему [[неоплатонізм]]у: вчення про Єдине, про Розум, про Душу і про Космос. В праці «[[Про теологію Платона]]» розум розглядається як об'єкт мислення і як його суб'єкт. Метод коментування [[Платон]]а у Прокла є подальшим розвитком методу [[Ямвліх]]а. Проклу належить [[діалектика|діалектична]] ідея тріадичності ([[тріада (філософія)|тріада]]). В основі цього методу лежить вчення про те, що самий розвиток предмета тріадичний. По тріадах розвивається у Прокла все у світі богів і у світі живих істот, в космосі, у сфері філософії. У тріаді Прокл виділяє три моменти:
#* — перебування у собі(причина, неподільна єдність, [[потенція]]);
#* — вихід за свої межі (початок подільності, енергія);
#* — повертання з іншого буття назад до себе, у неподільну єдність.
Тріадичному розділу піддається і Розум по різним ступеням:
#* Розум уявний (перебування у собі, буття);
#* Розум мислячий, Розум у звичайному сенсі;
#* Повернення до себе, урочистість буття і мислення.
Тріадичний принцип зберігається у Прокла також і для 3-го моменту тріади, для світу Душі, обіймає душі божественні, демонічні та людські. Виходячи з думки Платона про те, що єдине розкривається у множині, а остання прагне до єдиного, Прокл визнавав три ступеня розвитку всього існуючого: перебування, прямування вперед, повернення назад. Розвиток відбувається не шляхом перетворювання або поділу, а внаслідок повноти сил, завдяки чому одне створює інше, при цьому саме не змінюється.