Відкрити головне меню

Зміни

м
Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після
}}
 
'''Олекса́ндр Ге́лійович Ду́гін ''' ({{lang-ru|Александр Гельевич Дугин}}) (нар.&nbsp;[[7 січня]] [[1962]], [[Москва]], [[РРФСР]])&nbsp;— [[Росія|російський]] [[філософ]], [[перекладач]], [[політолог]]<ref>Москвич Дуґін захистив диплом, відтак кандидатську і докторську дисертації у маловідомих південноросійських вишах (на кшталт заочного відділення Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту тощо), а його статті нечасто виходять в авторитетних академічних журналах. Віднедавна він став директором Центру консервативних досліджень, «професором» соціологічного факультету Московського державного університету та виконувачем обов'язків завідувача тамтої катедри міжнародної соціології.// Див., наприклад: [[Андреас Умланд]]: [http://krytyka.com/ua/articles/dvoholova-evraziya Двоголова Евразія].&nbsp;— [[Критика (часопис)|«Критика»]], лютий 2015</ref>, [[публіцист]] [[фашизм|фашистського]]<ref>[http://www.academia.edu/214792/_O_{{ref-ru}} Патологические тенденции в русском неоeвразийстве".&nbsp;О значении взлета Александра&nbsp;Дугина для&nbsp;интерпретации общественной жизни современной&nbsp;России]</ref><ref name="Аргумент1">[http://argumentua.com/stati/professor-dugin-obychnyi-russkii-fashist Аргумент.уа: Профессор Дугин, обычный русский фашист]</ref><ref>[http://tempsreel.nouvelobs.com/ukraine-la-revolte/20140503.OBS6009/le-raspoutine-de-poutine.html Le Raspoutine de Poutine. Chantre d'un fascisme panslave, l'ultranationaliste Alexandre Douguine est un conseiller occulte du chef du Kremlin. Son but ? Annexer une partie de l'Ukraine et reconstituer l'empire russe.— Article publié dans le Nouvel Observateur le 30 avril 2014]</ref> напрямку, засновник ідейного руху «[[Євразійство#Сучасне неоєвразійство в Росії|неоєвразійство»]]». На думку багатьох спостерігачів Олександр Дугін сповідує [[Радикалізм|праворадикальні]], [[екстремізм|екстремістські]], [[тероризм|терористичні]]<ref>[http://www.deutschlandfunk.de/eurasische-bewegung-dugin-ist-auch-ein-faschist.911.de.html?dram%3Aarticle_id=289218 «Dugin ist auch ein Faschist»]{{ref-de}}</ref><ref>[http://web.archive.org/web/20070315065218/http://www.anticompromat.ru/dugin/fashizm.html Фашизм&nbsp;— Безграничный и красный]</ref> та [[Радикальний націоналізм|ультранаціоналістичні]] [[Імперіалізм|імперські]] ідеї<ref>[http://www.pravda.com.ua/ru/news/2006/9/27/46953.htm «Украинская правда». Андреас Умланд. ''Фашистский друг Витренко.'' 26.09.2006.]</ref><ref>[http://dt.ua/POLITICS/neoevraziystvo,_pitannya_pro_rosiyskiy_fashizm_i_rosiyskiy_politichniy_diskurs-48712.html Андреас Умланд. «Неоєвразійство», питання про російський фашизм і російський політичний дискурс. Дзеркало тижня.]</ref>.
 
Є почесним професором Євразійського національного університету імені [[Гумільов Лев Миколайович|Л. М. Гумільова]] ([[Астана]]) і [[Тегеранський університет|Тегеранського університету]]. Запрошений професор [[Південний федеральний університет|Південного федерального університету]].
[[1979]] року вступив до [[Московський авіаційний інститут|Московського авіаційного інституту]] (МАІ), проте був відрахований з другого курсу за неуспішність<ref name="Полянников">[http://www.centrasia.ru/newsA.php?st=1039820400 Тимур Полянников, політолог. По стежках Химери, або роздуми про євразійство і «новий світовий порядок»]//«Континент»№&nbsp;21(83)- 22(84),2002&nbsp;р.</ref> (згодом, при захисті дисертації, представив у Вчену раду РДУ диплом про закінчення заочного відділення Новочеркаського інженерно-меліоративного інституту)<ref name="Режаб»">[http://www.lebed.com/2001/art2744.htm Борис Режабек. Мерзла земля євразійця Дугіна]. Про автора: [http://iuik.moipros.ru/st7/]</ref><ref>[http://www.katehon.ru/html/top/analitika/kritich_analyz_vinuzhd_poiyasneniy_dugina.htm Аркадій Малер. Критичний аналіз "вимушених пояснень А. Дугіна]</ref>.
 
[[1980]] року разом із [[Джемаль Гейдар Джахидович|Гейдаром Джемалем]] вступив у гурток «[[Чорний орден СС]]»<ref name="Стрінгер»">Микита Каледін «Терапія виявилася безсилою перед манією Дугіна-молодшого перевлаштувати світ», «Стрінгер» №&nbsp;7, 01.05.2003</ref>,<ref name="Полянников"/><ref>[http://www.i-u.ru/biblio/persons.aspx?id=80 Інформація РГИУ]</ref><ref>[http://www.rusinst.ru/articletext.asp?rzd=1&id=6095 Нові праві&nbsp;— нечисленний громадський рух, що об'єднав у себе російський націонал-більшовизм і націонал-соціалістичну ідеологію Західної Європи].&nbsp;— Інститут російської цивілізації</ref><ref>«Володимир Можегов.» [http://magazines.russ.ru/continent/2010/144/mo7.html Повзе ангел] // «[[Контитинет (журнал)|Континент»]]», 2010, №&nbsp;144</ref>, який створив і очолив (обравши звання «[[рейхсфюрер]]а») містик<ref>«Roger Griffin, Matthew Feldman». Fascism: Post-war fascisms. Taylor & Francis, 2004. ISBN 0-415-29020-1, 9780415290203. Стр. 197</ref>, один з перших російських «нових правих»<ref>[[Олександр Верховський]], Володимир Прибиловський, Катерина Михайловська. [http://www.tsenki.com/xeno/xenoF.asp?FN=47&RND=7056 Націоналізм і ксенофобія в російському суспільстві.]&nbsp;— М., «Панорама», 1998</ref> [[Головін Євген Всеволодович|Євген Головін]]; саме учнем Головіна він себе і вважає<ref>[http://www.compromat.ru/page_21507.htm Дугин: история любви к Чикатило]</ref>. (Гурток Головіна складався з колишніх членів «[[Южинський гурток|Южинського гуртка»]]» письменника [[Мамлєєв Юрій Віталійович|Юрія Мамлєєва]], але, всупереч поширеним твердженнями, у самого Мамлєєва, що емігрував [[1974]] року, Дугін не бував)<ref>Ю. Мамлєєв. [http://www.zavtra.ru/cgi/veil/data/zavtra/08/750/71.html «Є між нами якась таємниця…»]{{недоступне посилання|url=http://www.zavtra.ru/cgi/veil/data/zavtra/08/750/71.html}} // «[[Завтра (газета)|Завтра»]]», 2 квітня 2008.</ref>.
 
Разом з Гейдаром Джемалем Дугін вступив [[1988]] року в [[Національно-Патріотичний Фронт «Пам'ять»]] [[Васильєв Дмитро Дмитрович (громадський діяч)|Дмитра Васильєва]], але потім був вигнаний з цієї організації, за офіційним формулюванням, за те, що «контактував і контактує з представниками емігрантських дисидентських кіл окультистсько-сатанинського спрямування, зокрема, з якимсь письменником Мамлєєвим»<ref>«Пам'ять». Документи і тексти / Упоряд. Ст. Прибиловський.&nbsp;— М., ИЭГ «Панорама», 1990.&nbsp;— '«Пн. 25-26»'</ref><ref>Олександр Верховський, Володимир Прибиловський, Катерина Михайловська. Націоналізм і ксенофобія в російському суспільстві.&nbsp;— М., «Панорама», 1998.&nbsp;— '«Пн. 52»'</ref>. Разом із [[Лимонов Едуард|Едуардом Лимоновим]] і [[Лєтов Єгор|Єгором Лєтовим]] одним із співзасновників [[Націонал-більшовицька партія|Націонал-Більшовицької Партії Росії]]. [[1989]] року входив до групи «Рух інтелектуальних консерваторів» Ігоря Дудинського.<ref>[http://www.peoples.ru/state/statesmen/alexander_dugan/ Дугін Олександр Гелійович на peoples.ru]</ref> У період з [[1990]] по [[1992]] рік працював з розсекреченими архівами [[Комітет державної безпеки СРСР|КДБ]], на основі яких підготував низку газетних, журнальних статей, книг і телепередачу «Таємниці століття», що транслювалася на [[Перший канал (Росія)|Першому каналі]].
 
* З 1988 по [[1991]] роки&nbsp;— головний редактор видавничого центру «[[ЕОН]]». Організував історично-філософський центр «ЕОН», на основі якого пізніше була створена асоціація «Арктогея» й однойменне видавництво. Є автором підручника «Геополітика».
* З 1990 року&nbsp;— головний редактор альманаху «[[Милий ангел (альманах)|Милий ангел»]]».
* З 1991 року&nbsp;— головний редактор журналу «[[Елементи (журнал)|Елементи»]]», голова Історико-Релігійної Асоціації «[[Арктогея]]».
* [[1993]] [[1995]] роки&nbsp;— колумніст газети «[[Новий погляд (газета)|Новий погляд»]]»<ref>[http://www.arcto.ru/modules.php?name=News&file=article&sid=218 Робота в чорному] //А.&nbsp;Р.&nbsp;Дугін Російська річ, 1994</ref><ref>[http://www.evrazia.info/modules.php?name=News&file=article&sid=161 Біографія Дугіна] // Міжнародний Євразійський Рух, 20.10.2002</ref>
* З 1993 по квітень [[1998]] року&nbsp;— ідеолог та один із лідерів [[Націонал-більшовицька партія|Націонал-більшовицької партії]]. За словами [[Лимонов Едуард Веніамінович|Едуарда Лимонова]], вийшов з НБП через те, що звинуватив чотирьох націонал-більшовиків в крадіжці у нього 248 [[рубль|рублів]]<ref>[[Лимонов Едуард Веніамінович|Е. Лимонов]]. [http://www.zavtra.ru/cgi/veil/data/zavtra/02/444/41.html Людина короткої волі]{{недоступне посилання|url=http://www.zavtra.ru/cgi/veil/data/zavtra/02/444/41.html}} // газета «Завтра»</ref>. За оцінкою ж самого Дугіна, розрив стався з ідеологічних розбіжностей, зокрема через відсутність у Лимонова чітко вираженої політичної позиції<ref>[http://www.vz.ru/politics/2007/5/18/82996.html Правда про Лимонова] // Погляд</ref>.
* [[1996]] [[1997]] роки&nbsp;— автор та ведучий радіопрограми «FINIS MUNDI» (Радіо 101-FM).
* [[2000]] року читав курс «Філософія політики» [[Міжнародний незалежний еколого-політологічний університет]]і.
* [[2001]] року&nbsp;— голова Політичної Ради (лідер) Загальноросійського Суспільно-Політичного руху «Євразія».
* [[2002]] по листопад [[2003]]&nbsp;— голова політради партії «[[Євразія (партія)|Євразія»]]».
* З листопада 2003 року&nbsp;— лідер [[Міжнародний євразійський рух|Міжнародного євразійського руху]].
* З [[2005]] по [[2006]] роки — колумніст журналу [[Rolling Stone]]<ref>[http://www.arcto.ru/article/1368 Статті Олександра Дугіна в журналі "Rolling Stone"]</ref>. Ведучий геополітичної програми «Вехи» на телеканалі Спас.
117 098

редагувань