Боюн Віталій Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Uawikibot1 (обговорення | внесок)
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після
Рядок 39:
| особиста_сторінка =
}}
'''Боюн Віталій Петрович''' (* 8 серпня [[1941]] р., [[Кам'янське|Дніпродзержинськ]], Дніпропетровська область) — науковець Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, член-кореспондент НАН України, лауреат премії ім. С. Лебедєва та Державної премії України в галузі науки і техніки, «Найкращий винахідник Києва», «Найкращий винахідник НАНУ», «[[Заслужений винахідник України|«Заслужений винахідник України»]]», почесний професор Інституту автоматики Шандунської академії наук КНР, член експертної ради ВАКУ, двох спеціалізованих рад із захисту дисертацій, кількох наукових рад, редколегій та оргкомітетів міжнародних конференцій.
 
У 1959 р. закінчив із відзнакою Дніпродзержинський індустріальний технікум, а в 1965 р. — [[Дніпродзержинський державний технічний університет|Дніпродзержинський вечірній металургійний інститут ім. М. І. Арсенічева]]. Впродовж 1959—1967 рр. працював у Центральній заводській лабораторії автоматизації та контрольно-вимірювальних приладів Дніпродзержинського металургійного заводу ім. Ф. Е. Дзержинського. Брав участь у перших в Європі дослідах з дистанційного управління повалкою бесемерівського конвертора на заданому вмісту вуглецю в сталі, що проводилися в Дніпродзержинську (дистанційне управління здійснювалося з Києва), а також у створенні системи управління повалкою конвертора на базі першої напівпровідникової керуючої ЕОМ «Днепр-1».