Новий Калуш (мікрорайон): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м джерела
Рядок 66:
Далі за солеварами будувалися землероби і таким чином уже до Першої світової війни аж до нинішніх західних меж житлової забудови міста займали квартали розлогих садиб землеробів з належними їм нивами і сіножатями.
 
У 1947 році землеробів-калушан примусово загнали у новостворений колгосп [[Жданов Андрій Олександрович|імені Жданова]] і на території Нового Калуша розмістили його підрозділи<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/history/2015/08/11/38462/view До колгоспу калушан залучали методом ««кнута і пряника»»]</ref>. Після прийняття в 1963 році рішення про розвиток хімічного виробництва цей район міста був забудований багатоповерхівками (зі знесенням садибної і господарської забудови) та заселений приїжджими робітниками. Для них радянська пропаганда вигадала міф про побудову району на «болотах і багнах»<ref>О. С. Гаврилів. Обрії нового Калуша.&nbsp;— Ужгород: Видавництво «Карпати», 1976.&nbsp;— 72 с.&nbsp;— стор. 59</ref> і поширювала його на сторінках газет і краєзнавчих книг. Навіть доволі слушна для цього міфу назва «Новий Калуш» була піддана забороні та замінена суржиковим покручем «Пасьолок». Садибна забудова частково збереглася на різних окраїнах району: північній&nbsp;— вулиці Мостиська, Глібова, Антонича, Лемківська<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/all/2017/01/24/66774/view У Калуші планують спрямувати 2,2 млн гривень на будівництво нових мереж водопостачання]</ref><ref>[http://vikna.if.ua/news/category/all/2017/05/15/70861/view У Калуші закінчують реконструкцію водопроводів на двох вулицях. ФОТОФАКТ]</ref>; східній&nbsp;— Руднєва, Чайковського, Вітовського, Бобинського, Срібняка, Белея, Руська; південній&nbsp;— Гоголя, Олени Пчілки, Павлика, Тіниста; західній&nbsp;— Космонавтів, Фінська, Марченка<ref>[http://vikna.if.ua/news/category/kl/2016/10/16/62233/view Історія вихідного дня. “Посьолок” приєднали до Калуша 1 січня 1925 року. ФОТО]</ref>. Висотна забудова зараз триває на бульварі Незалежності та [[Проспект Лесі Українки (Калуш)|проспекті Лесі Українки]].
 
Злочинне затоплення водою (замість насичених соляних розчинів) наприкінці 1970-х шахтних виробіток спричинило карстову загрозу для цього району міста, яка почалася з провалля 1986 року на вулиці Пархоменка (нині&nbsp;— Вітовського).