Петар Трифунович: відмінності між версіями

Після закінчення Другої світової війни став одним із лідерів югославських шахів. За ретроспективною базою даних [[Chessmetrics]] входив до 20 найсильніших гравців світу в 1946-1950 роках<ref>[http://chessmetrics.com/cm/CM2/PlayerProfile.asp?Params=199510SSSSS3S133070197110151000000000029715100 Chessmetrics Player Profile: Petar Trifunovic]</ref>. 1949 року зіграв унічию матч з [[Мігель Найдорф|Міґелем Найдорфом]] (6:6). 5-разовий чемпіон країни: 1945, 1946, 1947 (зі [[Светозар Глігорич|Светозаром Глігоричем]]), 1952 і 1961. У складі збірної Югославії брав участь у 7 [[шахова олімпіада|шахових олімпіадах]] (1935, 1937, 1950, 1952, 1954, 1958, 1962), зокрема [[шахова олімпіада 1950|1950 року]] здобув золоту медаль і показав найкращий індивідуальний результат на 3-й шахівниці (+8 -1 =4; 76,9%), а також був бронзовим призером 1952 і 1954, та срібним призером 1958 і 1962 років. Учасник зонального турніру ФІДЕ&nbsp;— Гілверсум (1946)&nbsp;— 2-3-тє місця, звідки потрапив до міжзонального турніру в Сальтшебадені (1948), посівши там 10-те місце. Учасник зонального турніру у Вагенінгені (1957)&nbsp;— 6-7-те місця.

 

 

Розробив продовження та варіанти в [[іспанська партія|іспанській партії]], [[захист Алехіна|захисті Алехіна]] та [[слов'янський захист|слов'янському захисті]], які отримали назву на його честь.