Ефект Ааронова — Бома: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 13:
де інтеграл береться вздовж контуру <math>L</math>, який охоплює соленоїд. Тому, хоч [[сила Лоренца]] на заряжену частку не діє, проте амплітуда циліндричної хвилі, що розходиться, виявляється залежною від потоку магнітного поля. Вона містить два члени, один з яких описує розсіювання на екранній поверхні і зникає при <math>R_0 \to 0</math>. Другий член, котрий не залежить від <math>R_0 </math>, визначає амплітуду розсіювання Аронова- Бома:
:<math>f(\phi) \approx \frac{1}{\sqrt{2\pi k}}\frac{\sin (\pi \Phi/\Phi_0)}{\sin (\phi /2)}</math>
де <math>\phi </math>- кут розсіювання, який вимірюється від напряму падаючої плоскої хвилі (яка описує вільну частку з імпульсом <math>\hbar \mathbf{k}</math>), а <math>\Phi_0 = 2\pi\hbar c/e -</math> [[квант магнітного потоку]] (<math>e -</math> заряд частки). Цією ж формулою описується амплітуда розсіювання зарядженої частки на соленоїді без захисного екрану в граничному випадку нескінченно тонкого соленоїду (<math>R = 0</math>) із заданим потоком <math>\Phi </math>. Ця формула несправедлива в області малих кутів, де точний розрахунок показує наявність тіні за розсіювачем, причому коефіцієнт ослаблення амплітуди падаючої плоскої хвилі рівний <math>\cos (\pi \Phi/\Phi_0) </math>.
| |||