Андеграунд: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 34:
До цього ж покоління належать і так звані «Київські анахорети», за визначенням мистецтвознавства Бориса Лобановського, тобто ті, хто сповідував герметичну естетику, захоплювався абстрактними формами: Валерій Ламах, Флоріан Юр’єв, Вілен Барський, Григорій Гавриленко, Олександр Дубовик, Анатолій Сумар та ін. <ref>''Лобановський Б.'' Київські анахорети //Візантійський ангел. – 1997. – №3. </ref>
 
У 1964 р. в Києві сформувався невеликий гурт митців наступної генерації, «Нью Бент»: [[Трегуб Микола Іванович|Микола Трегуб]] , [[Баклицький Вудон Іванович|Вудон Баклицький]] і Володимир Борозенець, (який незабаром відокремився).<ref>''Олег Сидор-Гібелинда''.//New Band (Каталог виставки). Київ, 2011</ref> Вони влаштовували виставки на спорожнілій території старого цегляного заводу біля вул. Сирецької: приносили картини вранці й забирали увечері. Надалі невизнані художники продовжували виставляти твори на квартирних виставках та у деяких клубах. Так, у 1977 році утворилося об’єднання «Рух», де збиралися літератори, вчені, митці й обговорювали новітні течії, «самвидат» тощо. У 1977 організатори «Руху» ([[Косін Юрій Олександрович| Ю. Косін]], М.Нєдзєльский і С. Федоринчик) влаштували виставку, де про себе заявили митці-неформали: [[Трегуб Микола Іванович|Микола Трегуб]] , [[Баклицький Вудон Іванович|Вудон Баклицький]], [[Залевський Микола Рахмілович|Микола Залевський]], [[Костецький Олександр|Олександр Костецький]], [[Голуб Олена Євгенівна| Олена Голуб]], Володимир Богуславський, Михайло Жуков та інші.<ref>''[[Голуб Олена Євгенівна| Голуб Олена]]''. В «Русі». До ювілею андеграундної виставки, яка стала історією.// [[День]], 2007, — 5 грудня. [http://www.day.kiev.ua/192676].</ref>
 
Поширеною моделлю життя представників андеґраундного мистецтва була робота вдома, без надії на визнання, в поєднанні з іншими видами діяльності. Так, художню й педагогічну діяльність суміщали: Борис Лобановський, Олег Животков, Олександр Павлов, Карл Звіринський, Роман Сельський, Олександр Соколов. У монументальному цеху працювали: Павло Бедзір, Ференц Семан, Єлизавета Кремницька, [[Ламах Валерій Павлович|Валерій Ламах]], [[Феодосій Костянтинович Тетянич |Федір Тетянич]], Ернест Котков, Віктор Хамков, [[Шульдиженко Олександр Іванович|Олександр Шульдиженко]]. Книжковою та журнальною графікою займалися: [[Гавриленко Григорій Іванович|Григорій Гавриленко]], Анатолій Сумар, [[Левич Яким Давидович|Яким Левич]], [[Голуб Олена Євгенівна|Олена Голуб]], [[Залевський Микола Рахмілович| Микола Залевський]], Надія Пономаренко та інші.