Януш Острозький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 37:
| матір = Софія Тарновська
| нагороди =
| зріст =
| вага =
| герб = Баклай Заслав герб.JPG
}}
'''Януш Острозький''' ([[1554]]&nbsp;— [[1620]])&nbsp;— князь, [[магнат]] руського походження, військовий та державний діяч [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Засновник «[[Острозька ординація|Острозького майорату (ординації)]]»<ref>''Яковенко Н.'' Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна…nbsp;— C. 308.</ref>. Перший римо-католик у роді Острозьких.
 
== Життєпис ==
Рядок 47:
[[Файл:Eleanora Radzivił (Astroskaja). Элеанора Радзівіл (Астроская).jpg|міні|ліворуч|200пкс|Елеонора Острозька]]
[[Файл:Медаль Василя Костянтина Острозького.jpg|150px|міні|ліворуч|Медаль Василя Костянтина Острозького]]
Син [[Василь Костянтин Острозький|Василя Костянтина Острозького]] та його дружини [[Тарновські (польський рід)|Зофії з Тарновських]] [[герб]]у [[Леліва]]. Останній чоловік з великого роду князів [[Острозькі|Острозьких]]. Вихований у латино-польському дусі.
 
Освіту отримав вдома при дворі батька в Дубному (батько навчав військовому мистецтву) та при дворі імператора [[Римська імперія|Священної Римської імперії]]. В серпні 1573 за дорученням батька їздив до [[Познань|Познані]], звідки перевіз до Дубного стриєчну сестру [[Гальшка Єлизавета Острозька|Гальшку Єлизавету]]. В лютому 1574&nbsp;р. з батьком брав участь у коронації [[Генріх Валуа|Генріха Валуа]]. Тісно співпрацював з батьком під час безкоролів'я, представляв його на з'їзді «баторіян» в Єнджеєві (лютий 1576&nbsp;р.).<ref>''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–16201554—1620)…&nbsp;— S. 481.</ref>
 
В 1577&nbsp;р. за дорученням батька обороняв Дубно від облоги татар.
 
У [[1579]]&nbsp;році (може, й раніше<ref name="P2">''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–16201554—1620)…&nbsp;— S. 482.</ref>) перейшов до католицизму<ref name="Т93">''Ясіновський А.'' Острозький Януш Костянтинович… &nbsp;— С. 693.</ref> (за іншими даними, перейшов до унії), що було причиною конфліктів з батьком, який, можливо, закрив його у в'язниці замку в Дубному<ref>це твердження ставив під сумнів М. Гембарович → ''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–16201554—1620)…&nbsp;— S. 482.</ref>. У молодому віці очолював княже військо для захисту міста від татар.
 
Як і батько, критично ставився до Лжедмитрія, в 1604&nbsp;р. заперечував плани його підтримки.<ref>Там само.&nbsp;— S. 483.</ref>
Рядок 61:
Власник сотні міст та замків, тисяч сіл на [[Волинь|Волині]], з 1593 року [[каштелян]] [[краків]]ський, з щирої монаршої і сеймової ласки отримав саме [[чорнозем]]не серце України&nbsp;— староства [[Біла Церква|Білоцерківське]], [[Богуслав]]ське, [[Брацлав]]ське, [[Черкаси|Черкаське]], [[Корсунь-Шевченківський|Корсунське]] і [[Переяслав-Хмельницький|Переяславське]]. Став найпотужнішим паном в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]] (до [[Вишневецькі|Вишневецьких]]).
 
Під час [[Рокош Зебжидовського|рокошу Миколая Зебжидовського]] став на сторону короля в [[Битва під Гузовим|битві під Гузовим]]. Вів перемовини з рокошанами, одним з посередників на яких був [[Януш Радзивілл (1579–1620)|Януш Радзивілл]].<ref>''Wasilewski T. ''Radziwiłł Janusz herbu Trąby (1579–16201579—1620) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.&nbsp;— T. XXX/2, zeszyt 125.&nbsp;— S. 205. {{ref-pl}}</ref>
 
У [[1609]] році для захисту кордонів держави і своїх володінь заснував [[Острозька ординація|Острозьку ординацію]], столицею якої згодом стало [[Дубно|Дубне]]. У Дубенському замку постійно тримав до 300 воїнів. Оберігав скарби дідів-прадідів, серед яких особливо дорожив золотою медаллю з зображенням свого батька, яку завжди, як оберіг, брав з собою в походи<ref>Ця медаль нині знаходиться в [[Ермітаж]]і.</ref>. Православ'ю у своїх володіннях не перешкоджав.
Рядок 67:
За його заповітом було створено командорство [[Госпітальєри|Мальтійського ордену]] у [[Польща|Польщі]].
 
Помер 12 (або 13) вересня 1620&nbsp;р., був похований 3 листопада. Поховальну промову на церемонії виголосив краківський [[канонік]] Якуб Островскі.<ref>''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–16201554—1620)…&nbsp;— S. 485.</ref> У костелі в Тарнові встановлено йому надгробок з епітафією.<ref>''[[Шимон Старовольський|Starovolscius S]].'' [https://polona.pl/item/12031342/663/ Monumenta Sarmatarum].&nbsp;— Cracoviae&nbsp;: in Officina Viduae et Haeredum Francisci Caesarij, 1655.&nbsp;— S. 644—645. {{ref-la}}</ref>
 
Після смерті Януша Острозького, останнього представника князівського роду по чоловічій лінії і віддання заміж дочок змусило [[Анна Острозька|Анну Костку]]&nbsp;— вдову князя [[Острозький Олександр Васильович|Олександра]]&nbsp;— брата Януша Острозького, до поділу маєтків. Найстарша дочка Софія&nbsp;— дружина тогочасного коронного підчашого (став воєводою краківським) [[Станіслав Любомирський (воєвода краківський)|Станіслава Любомирського]] (1583–16491583—1649)&nbsp;— одержала в спадщину [[Полонне]].
 
== Уряди ==
Рядок 105:
* ''[[Наталя Яковенко|Яковенко Н]].'' Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна.&nbsp;— Київ, 2008.&nbsp;— ISBN 966-8978-14-5.
* ''Ясіновський А.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Ostrozkyj_Y Острозький Януш Костянтинович] // {{ЕІУ|7|693}}
* ''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–16201554—1620) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979.&nbsp;— T. XXIV/3, zeszyt 102.&nbsp;— S. 481–486481—486. {{ref-pl}}
* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' Korona polska przy złotej wolności…&nbsp;— Lwów, 1738.&nbsp;— T. 3.&nbsp;— S. 514–517514—517. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==