Піфос: відмінності між версіями

'''Пі́фос''' ([[Грецька мова|грець.]] πίθος) — давньогрецький глиняний [[глек]] яйцюватої або кулястої форми, зазвичай, із широким горлом, яке накривали цегляною чи кам'яною лядою. Відомий з [[Мікенська цивілізація|мікенської доби]].

Завдяки міцності, довговічності та своїм теплоізоляційним властивостям, піфос набув поширення у всьому [[Середземномор'я|Середземномор'ї]] і довго слугував різним народам для зберігання й транспортування різноманітних товарів: зерна, вина, олії, солоної риби тощо. В залежностіЗалежно від призначення, піфос мав різні розміри та форми. Найбільші з них були у два метри заввишки. Піфоси для транспортування мали пласке дно, дві, чотири або навіть шість ручок для кріплення на кораблях та пересування. Стаціонарні піфоси для зберігання вина, олії чи збіжжя мали конічне дно, бо закопувалися у землю. На унікальні фізико-хімічні властивості кераміки, останнім часом звернули увагу винороби, які, у конкретних випадках, невдовзі планують повернутися від своїх дубових та сталевих діжок до піфосоподібних цегляних резервуарів.