Загальновійськова армія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SimondR (обговорення | внесок) правопис |
|||
Рядок 7:
На початку [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], загальновійськова армія — оперативне об'єднання [[Сухопутні війська СРСР|радянських сухопутних військ]] — складалася з корпусів ([[стрілецький корпус|стрілецьких]], [[механізований корпус|механізованих]], [[кавалерійський корпус|кавалерійських]]) і окремих дивізій. У [[1941]] році був здійснений перехід до невеликих армій по 5 — 6 дивізій, без корпусного управління. У 1942–1943 роках корпусна ланка управління була відновлена, і [[армія]] в 2-й половині війни мала вже 3 — 4 стрілецьких корпуси (7 — 12 дивізій), 3 — 4 [[артилерійський полк|артилерійських]] і мінометних полків або окрему [[артилерійська бригада|артилерійську бригаду]], окремий [[танковий полк]], окремі частини [[спеціальні війська|спеціальних військ]].
Армії рідко мали понад 100 000 чоловік. Для дії на головному (найважливішому) напрямку в ряді операцій використовувалися посилені армії, які іменувалися, як і в 30-ті роки, [[ударна армія|ударними арміями]]. У порівнянні зі звичайною армією в них було більше танків, гармат і [[міномет]]ів. До їх складу включалися [[танковий корпус|танкові]], механізовані, кавалерійські корпуса. Армії діяли на самостійних операційних напрямках, іменувалися окремими (такими були наприклад [[Приморська армія (СРСР)|Приморська Армія]], [[7-ма армія (СРСР)|7-ма]], [[51-ша армія (СРСР)|51-ша]], [[56-та армія (СРСР)|56-та]] та інші). До складу окремих армії (ОА),
У роки Громадянської війни в складі фронтів (груп армій) РСЧА перебувало 16 армій.
| |||