Скіфські могили: відмінності між версіями

Артефакти культури населення України скіфської доби свідчать, що це був етнічно і культурно неоднорідний конґломерат, який включав і кочівників, і хліборобів-протослов'ян. При цьому вони перетиналися, несли частково залишки кіммерійської культури. Тому не є дивним, що поряд зі скотарством, притаманним власне скіфам-кочівникам, у похованнях-могилах знайдені унікальні золоті прикраси характерного скіфського «звіриного» стилю, великі ритуальні бронзові казани, тисячі предметів виготовлені з золота, срібла, залізєдщлдитщлрощплоллллбимдмдтдл отльотт т тимазаліза тощо, що свідчить про наявність гірничо-металургійних технологій. У скіфському городищі поблизу м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області знайдено залишки гірничо-металургійного ремісничого виробництва — грудки болотяної ПОРНОзалізної руди, хабзалізну ікрицю, сексковальські інструменти.

Технологія створення могил скіфами — це їх будівництво з вальок на місці поховання. Знатних небіжчиків-[[Скіфські царі|царів]] ховали глибоко під землею (до 15-20 метрів від рівня поля), у видовбаній глиняній печері. Забивали вхід камінням, а над місцем поховання із земляних вальок споруджували «піраміду». Могила будувалася із пластів дерну, вальок із суміші землі та трави, очерету. Будівельний матеріал брався із болотистої місцини, заплав річок та перевозився на відстані до 5-10 кілометрів. Інколи пагорби обкладались кам'яною [[крепіда|крепідою]], а потім знову шарами вальок.

Регулярні археологічні дослідження в степах Нижнього [[Дніпро|Дніпра]] почав [[Забєлін Іван Єгорович|Іван Забєлін]]. Він відмітив особливості будови курганів, вирізнив окремі деталі. В [[1865]] році І. Є. Забєлін в кургані [[Козел (могила)|Козел]] відкрив три могили коней та центральну шахту з камерами під кутами. У [[Велика Цимбалка|Великій Цимбалці]] в [[1867]]–[[1868]] роках він відкрив катакомбу з трьома камерами, ще й окрему могилу із шістьма кіньми. У [[1884]] році біля Великої Знам‘янки [[Самоквасов Дмитро Якович|Дмитро Самоквасов]] розкопав найбільший для V ст. до Н. Х. курган висотою 7 м, де виявив велику могильну яму із залишками дерев‘яного склепу. Початок робіт [[Веселовський Микола Іванович|Миколи Веселовського]] в Дніпро-Молочанському межиріччі припадає на [[1889]] рік. Три сезони він досліджував два кургани біля с. Шульгівка. Крім Шульгівки, в [[1891]] році. М. І. Веселовський почав чотирирічні розкопки [[Огуз]]у та на «пробу» дослідив [[Діїв курган]]. Мешканці сусідніх з Сірогозами сіл вели ненесанкціоновані розкопки курганів. порнго0000тТому удиАрхеологічна комісія в [[1897]] році. відрядила туди К.Думберга. Він докопав [[Діїв курган]], зібрав речі зі зруйнованого кургану в Покрівці, дослідив Малий курган біля Огузу.Д Місія К.Думберга не зупинила грабіжницькі розкопки, тому її наступного року продовжив Ф. О. Браун. Між Верхніми та Нижніми Сірогозами він розкопав чотири кургани, а в [[Чмирева могила|Чмиревій Могилі]] відкрив дві катакомби і могилу 10 коней у мкоштовній бузді. еВ рмиоиговашпгвароропмиолгшщлдмршговапоит\[[1909]]–[[1910]] роках М. І. Веселовський, поновив роботи на Чмиревій Могилі. Він удруге відкрив катакомби, а в Західній йому вдалося знайти схованку з 10 срібними посудинами, яку не помітив попередник.