Відмінності між версіями «Скіфські могили»

Скасування внеску вандала
(Скасування внеску вандала)
Найвідоміші скіфські могили на території України — [[Жаботинські кургани]], могили [[Чортомлик (могила)|Чортомлик]], [[Огуз (могила)|Огуз]], [[Куль-Оба]], [[Солоха (могила)|Солоха]], [[Козел (могила)|Козел]], [[Гайманова Могила]], [[Товста Могила]], [[Мелітопольський курган]], [[Мельгуновський курган]], [[Олександропільський курган|Олександропільська]], «[[Перша Завадська]]», [[Чабанцева Могила]], [[Золотий курган|Золота]] і [[Ак-Мечетський курган|Ак-Мечетська]], «[[Переп'ятиха]]». Загалом на наших землях датуються VII–VI ст. до Р.Х тільки 20 скіфських могил, кінцем VI–V ст. до Р. Х. — близько 100 курганів-могил. Пік будівництва поховальних споруд-могил припадає на IV ст. до Р.Х — розквіт Скіфії. Грандіозні поховальні «[[Царські кургани]]», в яких виявлені величезні цінності, у більшості локалізуються на Нижньому Подніпров'ї. Але на межі IV-ІІІ ст. до Р.Х настає спад їх будівництва та й взагалі проявів скіфської культури, яка занепадає.
 
Артефакти культури населення України скіфської доби свідчать, що це був етнічно і культурно неоднорідний конґломерат, який включав і кочівників, і хліборобів-протослов'ян. При цьому вони перетиналися, несли частково залишки кіммерійської культури. Тому не є дивним, що поряд зі скотарством, притаманним власне скіфам-кочівникам, у похованнях-могилах знайдені унікальні золоті прикраси характерного скіфського «звіриного» стилю, великі ритуальні бронзові казани, тисячі предметів виготовлені з золота, срібла, залізєдщлдитщлрощплоллллбимдмдтдл отльотт т тимазаліза тощо, що свідчить про наявність гірничо-металургійних технологій. У скіфському городищі поблизу м. Кам'янка-Дніпровська Запорізької області знайдено залишки гірничо-металургійного ремісничого виробництва  грудки болотяної ПОРНОзалізної руди, хабзалізну ікрицю, сексковальські інструменти.
 
== Технологія спорудження могил ==
Спорудження самих могил-велетнів потребувало тисяч робітників, якими повинні були керувати навчені люди, що втілювали задум побудови земляних гробниць. Це потребувало видобування і транспортування сотень тисяч тонн ґрунту, а також певних гірничих інженерних знань. Так, могила «[[Чортомлик (могила)|Чортомлик]]» (поблизу міста [[Нікополь]] на [[Дніпропетровська область|Дніпропетровщині]]) являє собою 20-метровий земляний насип всередині якого знаходиться гігантська підземна споруда — 11-метрова шахта і 5 поховальних камер. Без попереднього плану, відповідних креслень, строгої організації земельних та гірничих робіт такий задум неможливо втілити.
 
Технологія створення могил скіфами — це їх будівництво з вальок на місці поховання. Знатних небіжчиків-[[Скіфські царі|царів]] ховали глибоко під землею (до 15-20 метрів від рівня поля), у видовбаній глиняній печері. Забивали вхід камінням, а над місцем поховання із земляних вальок споруджували «піраміду». Могила будувалася із пластів дерну, вальок із суміші землі та трави, очерету. Будівельний матеріал брався із болотистої місцини, заплав річок та перевозився на відстані до 5-10 кілометрів. Інколи пагорби обкладались кам'яною [[крепіда|крепідою]], а потім знову шарами вальок.
 
== Історія досліджень ==
Регулярні археологічні дослідження в степах Нижнього [[Дніпро|Дніпра]] почав [[Забєлін Іван Єгорович|Іван Забєлін]]. Він відмітив особливості будови курганів, вирізнив окремі деталі. В [[1865]] році І. Є. Забєлін в кургані [[Козел (могила)|Козел]] відкрив три могили коней та центральну шахту з камерами під кутами. У [[Велика Цимбалка|Великій Цимбалці]] в [[1867]]–[[1868]] роках він відкрив катакомбу з трьома камерами, ще й окрему могилу із шістьма кіньми. У [[1884]] році біля Великої Знам‘янки [[Самоквасов Дмитро Якович|Дмитро Самоквасов]] розкопав найбільший для V ст. до Н. Х. курган висотою 7 м, де виявив велику могильну яму із залишками дерев‘яного склепу. Початок робіт [[Веселовський Микола Іванович|Миколи Веселовського]] в Дніпро-Молочанському межиріччі припадає на [[1889]] рік. Три сезони він досліджував два кургани біля с. Шульгівка. Крім Шульгівки, в [[1891]] році. М. І. Веселовський почав чотирирічні розкопки [[Огуз]]у та на «пробу» дослідив [[Діїв курган]]. Мешканці сусідніх з Сірогозами сіл вели ненесанкціоновані розкопки курганів. порнго0000тТому удиАрхеологічна комісія в [[1897]] році. відрядила туди К.Думберга. Він докопав [[Діїв курган]], зібрав речі зі зруйнованого кургану в Покрівці, дослідив Малий курган біля Огузу.Д Місія К.Думберга не зупинила грабіжницькі розкопки, тому її наступного року продовжив Ф. О. Браун. Між Верхніми та Нижніми Сірогозами він розкопав чотири кургани, а в [[Чмирева могила|Чмиревій Могилі]] відкрив дві катакомби і могилу 10 коней у мкоштовній бузді. еВ рмиоиговашпгвароропмиолгшщлдмршговапоит\[[1909]]–[[1910]] роках М. І. Веселовський, поновив роботи на Чмиревій Могилі. Він удруге відкрив катакомби, а в Західній йому вдалося знайти схованку з 10 срібними посудинами, яку не помітив попередник.
 
ї
 
га. Він докопав [[Діїв курган]], зібрав речі зі зруйнованого кургану в Покрівці, дослідив Малий курган біля Огузу. Місія К.Думберга не зупинила грабіжницькі розкопки, тому її наступного року продовжив Ф. О. Браун. Між Верхніми та Нижніми Сірогозами він розкопав чотири кургани, а в [[Чмирева могила|Чмиревій Могилі]] відкрив дві катакомби і могилу 10 коней у коштовній узді. В [[1909]]–[[1910]] роках М. І. Веселовський, поновив роботи на Чмиревій Могилі. Він удруге відкрив катакомби, а в Західній йому вдалося знайти схованку з 10 срібними посудинами, яку не помітив попередник.
 
Перші узагальнення скіфських пам‘яток зроблені [[Лаппо-Данилевський Олександр Сергійович|О. С. Лаппо-Данилевським]] ([[1887]]), він висловив міркування з побуту і поховальних звичаїв скіфів, серед них і думку про залежність глибини могили з якістю ґрунту, розглянув рови, [[крепіда|крепіди]]. О. С. Лаппо-Данилевський розділив могили за розмірами на чотири класи.
21 454

редагування