Чучупак Олекса Степанович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Best (обговорення | внесок) |
Best (обговорення | внесок) |
||
Рядок 29:
Після того, як 12 квітня 1920 року, внаслідок операції ЧК, Василь Чучупак був вбитий, а Петро Чучупак - заарештований та згодом розстріляний, Олекса Чучупак діяв самостійно, як отаман Холодного Яру.
З червня 1921 року - заступник начальника Холодноярського окружного штабу [[Іван Петренко|Івана Петренка]]
В зв’язку з неможливістю перемогти бунтівних отаманів Холодного Яру, в ЧК розробили ряд спеціальних операції з нейтралізації українського визвольного руху.
Подальша доля невідома.▼
Одним з етапів спецоперації стала, так звана, «амністія», яку обіцяли тим повстанцям, які здадуться добровільно.
Перехід відбувся в с. Жаботин 4-го (в інших документах 7-го) серпня 1921 року. Окрім Олекси Чучупаки, піддалися на «амністію»: Іван Петренко, отамани Деркач, Василенко, С. Чучупака, Товкаченко (Товкач), Темний, Литвиненко, Пинченко і ще більш 20 отаманів і 76 чоловік охорони, зокрема Пономаренко, Віслоух, Бих і Литвиненко. Після цього «амністовані» отамани звернулися з листом до Хмари, Загороднього, Залізняка та інших із закликом до припинення боротьби та переходу на бік Радянської влади.
Більшовики з самого початку планували ліквідацію амністованих отаманів, але не наважувались це зробити аж до листопаду, коли вже заходились ліквідовувати не тільки отаманів, а й увесь повстанський, «підозрілий» і співчуваючий елемент у районі Холодного Яру.
▲Подальша доля невідома.
Імовірно - розстірляний чекістами наприкінці 1921 року.
== Джерела ==
| |||