Український кристалічний щит: відмінності між версіями

Трапляються ультраметаморфічні формації (мігматитові гранітоїди), переважають метабазити і метаультрабазити, епідотові і актинолітові амфіболіти, зелені сланці, метаморфізовані [[Конгломерат (порода)|конґломерати]]. До них належить криворізька серія порід, поширена в центральній частині кристалічного масиву і зібрана в складчасті структури субмеридіонального простягання. Залізорудні родовища пов'язані з [[мікрокварцит]]ами, [[джеспіліт]]ами і залізисто-силікатними сланцями. <br />В ранньому протерозої, близько 2 000-1 800 млн рр. тому почався етап стабілізації щита. Відклалися типові платформні осадові породи, які пройшли слабкий ступінь метаморфізації, перетворившись на [[кварцит]]и і [[сланці]]. Утворилися маси вивержених порід (коростенський і корсунь-новомиргородський плутони гранітоїдів-рапаківі, приазовський комплекс лужних порід та ін.). До раннього протерозою належить також овруцька серія, утворена в континентальних умовах (теригенно-ефузивна формація). До цього ж циклу належать [[дайкова порода|дайкові породи]] з ізотопним віком 1800-1750 p., поширені в північно-західних і південно-східних частинах масиву. Більшість їх&nbsp;— [[Долерит|долерити]], частково [[порфірит]]и. Вони фіксують найпізніші прояви магматизму в докембрії Українського кристалічного щита.

 

Відзначені гнейси серед метаморфічних утворень центрально-приазовської серії нижнього протерозою. Представлені біотитовими, гранат-біотитовими і амфіболовими різновидностями.