Фор Гнассінгбе: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 117:
=== Друге президентство ===
[[3 травня]] [[2010]] президента Гнассінгбе офіційно привели до присяги на другий термін. У церемонії [[Інавгурація|інавгурації]] взяли участь президенти [[Бенін|Беніну]], [[Буркіна-Фасо]], [[Гана|Гани]] і [[Кот-д'Івуар|Кот-д'Івуара]]. Опозиція не прийшла до єдиної думки стосовно результатів голосування і в день приведення президента до присяги провела акцію протесту в Ломе.<ref>{{cytuj stronę|url=http://af.reuters.com/article/topNews/idAFJOE6420F520100503|tytuł=Togo’s Gnassingbe sworn in despite protests|data=3 maja 2010|opublikowany=Reuters|język=en|data dostępu=2010-05-08}}</ref>
[[5 травня]] 2010 року тоголезький прем'єр-міністр [[Гілберт Хаунгбо]] подав у відставку. Однак, вже через два дні, Гнассінгбе знову доручив йому місію сформувати уряд.<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.news24.com/Africa/News/Togos-PM-re-appointed-20100507|tytuł=Togo’s PM re-appointed|data=7 maja 2010|opublikowany=News24|język=en|data dostępu=2012-01-18}}</ref> При цьому влада вирішила залучити до створення нового коаліційного кабінету і опозицію, розпочавши переговори з її лідером Гілкрістом Олімпіо, головою партії «Союзу сил за зміни''»'' (UFC).<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.republicoftogo.com/Toutes-les-rubriques/Politique/Olympio-annonce-un-accord|tytuł=Olympio annonce un accord|data=27 maja 2010|opublikowany=Republique Togolaise|język=fr|data dostępu=2010-06-29}}</ref> [[27 травня]] сторони підписали коаліційну угоду, умови якої передбачали введення 7 міністрів від UFC до складу «уряду національного відродження» і реформу виборчого законодавства.
Перетворення торкнулися й змін меж виборчих округів, проведення нового перепису і оновлення списку виборців. На чолі спеціального комітету, який курирував реалізацією реформи Гнассінгбе, керуючись досягнутою угодою, назначив Олімпіо. Новий [[уряд]] прем'єра-міністр Хаунгбо було приведено до присяги [[28 травня]]. До нього ввійшов 31 міністр, в тому числі 7 від опозиційної партії UFC (наприклад, [[Зовнішньополітичне відомство|міністр закордонних справ]]).<ref name="reutrec">{{cytuj stronę|url=http://af.reuters.com/article/togoNews/idAFLDE64R1SY20100528?sp=true|tytuł=Togo opposition leader joins gov’t, angers supporters|data=28 maja 2010|opublikowany=Reuters|język=en|data dostępu=2010-06-29}}</ref><ref>{{cytuj stronę|url=http://www.republicoftogo.com/Toutes-les-rubriques/Politique/Divorce-consomme-entre-Fabre-et-Olympio|tytuł=Divorce consommé entre Fabre et Olympio|data=28 maja 2010|opublikowany=Republique Togolaise|język=fr|data dostępu=2010-06-29}}</ref> На наступний день після утворення владного кабінету прихильники президента Гнассінгбе організували столичну демонстрацію на підтримку президентської «політики національного примирення, побудови миру і відкритості».<ref>{{cytuj stronę|url=http://www.google.com/hostednews/afp/article/ALeqM5inN8oEQySho66ao6lMGmzg5XCXVg|tytuł=Togo opposition protests leader’s move to join govt|data=29 maja 2010|opublikowany=AFP|język=en|data dostępu=2010-06-29|archiwum=https://archive.is/rbF7C|zarchiwizowano=2013-01-03}}</ref>
== Див. також ==
|