Андеграунд: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 20:
В Одесі представниками «неофіційного мистецтва» були: [[Маринюк Віктор Васильович|Віктор Маринюк]], В'ячеслав Сичов, Люсьєн Дульфан, Тетяна Басанець, Олег Волошинов та ін., у Львові — Володимир Патик, Любомир Медвідь, Зиновій Флінта, Олег Мінько, Еммануїл Мисько, Роман Петрук, Богдан Сорока, Андрій Бокотей, Роман Романишин, Любомир Левицький, Максим Василенко, Юрій Чаришніков і ін. Український андерграунд в образотворчому мистецтві — явище недостатньо вивчене. Багато імен і творів замовчувалися, були забуті або знищені.
Поширеною моделлю життя представників андеґраундного мистецтва була робота вдома, без надії на визнання, в поєднанні з іншими видами діяльності. Так, художню й педагогічну діяльність суміщали: Борис Лобановський, Олег Животков, Олександр Павлов, Карл Звіринський, Роман Сельський, Олександр Соколов. У монументальному цеху працювали: Павло Бедзір, Ференц Семан, Єлизавета Кремницька, [[Ламах Валерій Павлович|Валерій Ламах]], [[Феодосій Костянтинович Тетянич |Федір Тетянич]], Ернест Котков, Віктор Хамков, [[Шульдиженко Олександр Іванович|Олександр Шульдиженко]]. Книжковою та журнальною графікою займалися: [[Гавриленко Григорій Іванович|Григорій Гавриленко]], [[Сумар Анатолій Степанович|Анатолій Сумар]], [[Левич Яким Давидович|Яким Левич]], Надія Пономаренко, [[Голуб Олена Євгенівна|Олена Голуб]],[[Залевський Микола Рахмілович| Микола Залевський]], [[Костецький Олександр Володимирович|Олександр Костецький]] та інші.
Чимало андеґраундних художників зазнали гоніння з боку владних структур за свою позицію: в Києві — Алла Горська, Сергій Параджанов, Петро Беленок, [[Микола Тригуб]], [[Вудон Баклицький]], Борис Плаксій, Людмила Семикіна; в Ужгороді — Павло Бедзір, Єлизавета Кремницька; у Львові — Карл Звіринський; в Черкасах — Едуард Гудзенко, Володимир Широков; в Одесі — Валентин Хрущ, Володимир Стрельников, Олександр Ануфрієв; в Дніпропетровську — Володимир Макаренко; в Запоріжжі — Віктор Заруба, в Харкові — Вагрич Бахчанян. Попри все хужожники виявили незламність, чинячи «тихий опір» своїми пензлями й фарбами, створюючи нетрадиційні й незвичні художні прояви, як от перформанси, інсталяції, концепти тощо. андеґраунд став символом духовної свободи, творчої незалежності, синонімом новаторського мистецтва. Він є витоком більшості процесів, що відбуваються в сучасному мистецтві сьогодні.
| |||