Миколаївський південноросійський робітничий союз: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
вікіфікація
Рядок 30:
| лідер_позиція4 =
| лідер_ім'я4 =
| ключові_особи = Роман Коротков, [[Троцький Лев Давидович|Лев Бронштейн]], [[Соколовська Олександра Львівна|Олександра Соколовська]], Марія Соколовська, [[Соколовський Ілля Львович|Ілля Соколовський]], [[Соколовський Григорій Львович|Григорій Соколовський]], [[Зів Григорій Абрамович|Григорій Зів]]
| центральний_орган =
| материнські =
Рядок 48:
=== Діяльність ===
[[Файл:Громадянська 33.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Будівля, де проходило у 1897 р. засідання «Союзу миколаївських робітників». Миколаїв, [[Громадянська вулиця (Миколаїв)|вулиця Громадянська]], 33]]
Заснований навесні 1897 року в Миколаєві. Організацію назвали «Південноросійським робітничим союзом», маючи на меті втягнути до неї й інші міста України. Об'єднував 9 робітничих гуртків, до яких входило від 250 до 300 фабрично-заводських [[робітник]]ів міста. На той час в Миколаєві нараховувалось близько 8 000 заводських робітників та близько 2000 ремісничих. Культурний рівень робочих, як і заробіток, були порівняно високі. Безграмотні складали незначний відсоток. Організаторами й керівниками Миколаївського «Південноросійського робітничого союзу» були столяр Роман Коротков та електротехнік [[Мухін Іван Андрійович|Іван Мухін]]. У союз входили брати [[Соколовський Ілля Львович|Ілля]] та [[Соколовський Григорій Львович|Григорій]] Соколовські, сестри Марія та [[Соколовська Олександра Львівна|Олександра Соколовська]] (згодом дружина [[Троцький Лев Давидович|Льва Троцького]]), [[Троцький Лев Давидович|Лев Бронштейн]], садовник Франц Швиговський ([[чехи|чех]] за національністю), студент [[Зів Григорій Абрамович|Григорій Зів]], робітники Нестеренко, Бабенко, Єфимов, Трофимов, акушерки Вонська і Погребитська та інші. Найстаршим революціонерам Івану Мухіну і Францу Швиговському було по 28 років. Перший став керівником організації. Невдовзі провідну роль в союзі почав відігравати наймолодший з її організаторів, 17-річний Лев Бронштейн, що згодом став всесвітньовідомим під [[псевдонім]]ом «Троцький». На той час він мав інший псевдонім — «Львов». Бронштейн виступав перед робітниками на сходках, які проходили в [[Ліски (Миколаїв)|Лісках]], у [[Спаськ (Миколаїв)|Спаському]] урочищі. Його гострі статті в газеті, а також написані ним [[прокламація|прокламації]] привертали увагу робітників, він користувався серед них популярністю.
 
«Союз» проводив [[пропаганда|пропагандистську]] й [[агітація|агітаційну]] роботу серед місцевих робітників і водночас підтримував зв'язки з робітничими осередками [[Київ|Києва]], Катеринослава (нині місто [[Дніпро (місто)|Дніпро]]), [[Одеса|Одеси]] та інших міст [[Україна|України]], звідки одержував нелегальну літературу. При «Союзі» було створено [[Каса взаємодопомоги|касу для допомоги]] робітникам, що брали участь у [[страйк]]ах, діяла [[друкарня]], в якій було надруковано 10 [[Агітаційна листівка|листівок]] і 3 номери [[газета|газети]] «Наше дело». Все місто говорило про революціонерів, які наводнили своїми прокламаціями Миколаїв.