Вікіпедія

Фор Гнассінгбе: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 37:
 
=== Раннє життя ===
Майбутній президент Того народився, згідно з його офіційною біографією, [[6 червня]] [[1966]] року у тоголезькому місті Афагнан, [[Лакс|префектурі ЛацсЛакс]], що на південному сході країни.<ref>[http://www.republicoftogo.com/Toutes-les-rubriques/Presidentielle/Yamgnane-recale «Yamgnane recalé»], Republicoftogo.com, 2 February 2010 {{fr icon}}.</ref> ЗдобувшиЗакінчив середню освітушколу і протестантський коледж в [[Ломе|столиці Того]], вищу освіту він продовжив у престижному [[Париж|паризькому]] університеті [[Сорбонна]], де вивчав економіку і міжнародні відносини. Протягом [[1982]]-[[1985]] років навчався у [[Особлива військова школа Сен-Сір|військовій академії Сен-Сір]] (Ecole Spéciale Militaire de Saint-Cyr), отримав ступінь бакалавра. Він також отримавмає ступінь [[Магістр ділового адміністрування|магістра ділового адміністрування]] [[Університет Джорджа Вашингтона|Університету Джорджа Вашингтона]], в СШАякому навчався у [[1992]]-[[1997]] роках.<ref name="Homme">[http://www.republicoftogo.com/central.php?o=2&s=360&d=3&i=65 «Un homme de dialogue et d'ouverture»], Republicoftogo.com, March 19, 2007 {{fr icon}}.</ref>
 
Після повернення на батьківщину в березні [[1999]] року, він успішно балотувався як член правлячогокеріного «Об'єднання тоголезького народу» до складу Національної асамблеї Того від префектури Блітта (центральна частина Того). У парламенті Гнассінгбе очолював комітет зовнішніх зв'язків і співробітництва.&nbsp;На виборах у жовтні [[2002]] року Гнассінгбе знову пройшов до парламенту. З [[29 липня]] [[2003]] він керував міністерством телекомунікацій, шахт і обладнання, займаючи дану посаду до лютого [[2005]].<ref name="minister">{{cytuj stronę|url=http://www.irinnews.org/Report.aspx?ReportId=45232|tytuł=TOGO: President appoints son as minister in new cabinet|data=30 lipca 2003|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=IRIN News|język=en}}</ref> Гнассінгбе брав активну участь в управлінні справами своєї сім'ї, виступаючи фінансовим радником свого батька.<ref>{{Cite news|url=https://www.britannica.com/biography/Faure-Gnassingbe|title=Faure Gnassingbe {{!}} president of Togo|language=en|work=Encyclopedia Britannica|accessdate=2017-05-09}}</ref>
 
Багатьма спостерігачами він сприймався як вірогідний претендент на президентський пост і, завдяки цьому, користувався певним рівнем привілеїв. Фор був єдиним сином Еядеми Гнассінгбе, який подався в політику. Він досить швидко став популярним, зокрема і серед військових, що забезпечило йому підтримку в майбутньому.
Рядок 50:
Після раптової смерті батька [[5 лютого]] [[2005]], Гнассінбе здійснив [[державний переворот]] і захопив владу. Згідно з [[Конституція|конституцією]], після смерті президента тимчасові повноваження глави держави переходять до спікера Національних асамблеї. Протягом 60 днів організовуються президентські вибори, які і визначають нового державного лідера. Однак на момент смерті багаторічного диктатора Еядеми Гнассінбе голова Національної асамблеї Того Фамбаре Уаттара Натчаба, що мав за конституцією стати тимчасовим президентом, перебував в сусідньому [[Бенін]]і.<ref>{{cytuj stronę|url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/africa/4239983.stm|tytuł=Togolese president Eyadema dies|data=6 lutego 2005|data dostępu=9.06.2009|opublikowany=BBC News|język=en}}</ref>
 
Натчаба відмовив повертатися на батьківщину через страх вбивства армією, підконтрольною сину покійного [[Диктатура|авторитарного правителя]]. Національна асамблея Того, в якій були відсутні представники опозиції, отримувала прямі інструкції від військових по звільненню з посади основного конкурента Гнассінгбе, а війська, прийнявши присягу на вірність Фору Ессозімні, закрили всі сухопутні кордони держави. Начальник [[Штаб|штабу тоголезької армії]] генерал Закарі Нейндджа заявив, що рішення передати владу Фору Гнассінгбе було прийнято, щоб уникнути вакууму влади.
 
[[Африканський Союз]] рішуче засудив захоплення влади Гнассінгбе, назвавши події [[Військовий переворот|військовим переворотом]]. Керівник організації [[Олусегун Обасанджо]] заявив,&nbsp;що Африканський Союз «не визнаватиме жодних неконституційних змін влади в Того». [[Європейський Союз|Євросоюз]], [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] і [[Франція]] закликали нове керівництво до «суворого дотримання конституційних процедур».
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фор_Гнассінгбе